Дружина поїхала до батьків на тиждень, а я залишився сам з чотирирічним сином. Вона дуже переживала через те, що змушена залишити нас, але її мати захворіла і потрібно було за нею доглядати.
Сьогодні у мене був День ангела і зранку до мене зателефонував мій брат та сказав, що з дружиною прийде до мене в гості, щоб мене привітати. Вдома продуктів не було.Тому я вирішив терміново бігти у супермаркет за продуктами і за тортом. Але я не мав з ким залишити сина і тому мені довелося брати його з собою.
Андрій не любить ходити у магазини, тому він постійно плакав, просив придбати йому іграшку або цукерки. Він не хотів допомагати складати продукти у кошик і йому було нудно у супермаркеті.
Я бігав по магазину і вибирав овочі, фрукти, крупи, ковбасу та сир. А потім знайшов невеликий торт. Син не встигав за мною і плакав. А я кричав на нього, бо був дуже знервованим.
Я вибирав продукти і розумів, що вдома не прибрано. Дружина поїхала і ніхто мені не допоможе. Я прибирати не люблю і все вдома робила Оксана, а зараз я маю привести квартиру до ладу сам.
Коли я купив усе необхідне, то упакував ці продукти у великі пакети. Я ледве їх ніс, а мій син продовжував вередувати. Ми йшли додому, а я думав, як я маю все встигнути. До приходу брата з невісткою я маю приготувати їсти та прибрати у квартирі.
Син згадав, що ми купили шоколадку і почав просити йому її дати: “Тату, дай мені шоколадку, будь ласка”. Але вона була у низу пакета, тому я не міг її дістати, бо для цього потрібно було викласти кудись продукти.
Я був дуже злим і сказав зі злості:
– Я від тебе стомився! Замовкни! Мені надоїло твоє ниття! Ти мені все життя зіпсував! Ти що не розумієш, що не можу зараз вийняти все з пакетів, щоб дістати тобі шоколадку.
Біля нас проходила літня жінка, вона зупинилась і сказала:
– У мене теж колись був син, приблизно такого самого віку, як ваш. Але він загинув у аварії.
Після цих слів вона пішла далі, а я не знав, як реагувати. Чому я сварюсь на дитину? Він найрідніша людина у світі.
Я брата з невісткою не запрошував у гості вони самі напросились і знають, що моя дружина поїхала, тому мені буде складно з дитиною накрити стіл. Я думаю, що вони зрозуміють мене і не будуть причиплятися до того, що у мене не прибрано.
Не потрібно через свої проблеми зриватись на дитині. Мені за себе дуже соромно, я більше ніколи не буду кричати на сина.
