Ми з Оленою одружені десять років і маємо двох дітей. У нас є спільні друзі з якими ми часто бачимось і запрошуємо їх на свята та дні народження. Подруга моєї дружини завжди до мене дуже добре ставилась і в нас було багато спільних інтересів. Бувало так, що коли я з жінкою сварився у присутності друзів, то Марина завжди була на моєму боці і підтримувала мене.
Одного дня я зрозумів, що закохався у подругу моєї дружини. А через деякий час я дізнався, що мої почуття до неї взаємні і вона теж небайдужа до мене.
Андрій з Мариною одружений уже вісім років. У них двоє синів: старшому шість років, а молодшому – чотири. Восени мій друг поїхав з дітьми до своїх батьків на тиждень. А моя дружина у цей час теж гостювала у своєї мами. Ми вирішили з подругою Олени таємно зустрічатись. Нам було дуже добре разом, тому після повернення наших других половинок ми продовжили бачитись. Я був змушений брехати дружині, що у мене багато роботи, тому я допізна затримуюсь в офісі.
Але у нас було багато спільних знайомих і подруги моїй дружині почали розповідати про мої стосунки з Мариною. Ми через це посварились і я запевняв жінку, що це лише вигадки заздрісних людей.
Я розумів, що поводжу себе погано і руйную свою сім’ю та сім’ю своєї коханки. А коли все розкриється, то будуть страждати наші діти. Але я дуже хотів бути разом з подругою дружини і не міг нічого з собою зробити.
Ми з дружиною почали говорити про розлучення, через те, що ми часто сварились. У Марини та Андрія також почались проблеми і вони не могли знайти спільної мови.
Одного дня я гуляв з дітьми в парку і зрозумів, що залишити їх без батька буде несправедливо, тому на наступний день я сказав Марині, що я більше не буду з нею зустрічатись. Вирішив, відновити свої стосунки з Оленою і сподіваюсь, що її подруга також помириться зі своїм чоловіком.
Але ми нещасливі зі своїми законними половинками і сумуємо один за одним. Ми з Мариною дійсно щасливі разом і інколи я думаю про те чи дійсно потрібно жити з дружиною заради дітей.
Мені дуже важко без подруги Олени і я відчуваю себе нещасним. Можливо, мені потрібно було розлучитись з дружиною і жити з жінкою, яку дійсно кохаю?
Зараз я не знаю, як перестати думати про Марину і бути щасливим з Оленою.
