Я завжди думав, що у мене хороша сім’я і моя дружина любить мене і довіряє мені, але я помилявся. У неї завжди були від мене секрети. Ми одружились з Оленою ще коли були студентами, нам тоді було лише двадцять два роки. Я мав велику однокімнатну квартиру, тому я запропонував їй жити там. До весілля вона жила у моїй квартирі, а після весілля просила, щоб ми переїхали жити до її матері. Вона переживала, що якщо ми розлучимось, то вона не буде мати права квартиру, бо майно придбане мною до весілля. Тому дружина хотіла, що ми жили в будинку тещі і мою квартиру здавали в оренду. А гроші, які платили нам квартиранти ми відклали, а згодом на них купили б собі двокімнатну квартиру. Я так зрозумів, що це Наталя Іванівна подала таку ідею моїй дружині, бо Олена ніколи сама б до такого не додумалась.
Я був проти ідеї дружини, бо не хотів, щоб хтось жив у мене вдома і моя однокімнатна квартира велика за площею, тому нам там достатньо місця. Я переконав Олену жити у мене в квартирі, але теща говорила їй, щоб вона нічого за свої гроші у квартиру не купувала, бо після розлучення вона може це втратити.
Мені було дуже образливо, що моя дружина мені не довіряє. Я сказав, що якщо теща продовжуватиме підбурювати Олену, то я з нею розмовляти не буду. Жінка спробувала виправдати матір, але у неї нічого не вийшло.
Коли у нас народились сини, то теща змінила свою думку і почала ставить до мене добре, принаймні мені так здавалося. Головним для мене було те, що вона любить онуків, а все інше не важливим.
Жили ми з дружиною на мою зарплату. Коли дружина вийшла на роботу після декретної відпустки, то вона ніколи не докладала свої гроші до сімейного бюджету. Якщо було потрібно гроші на відпочинок чи побутову техніку, я завжди відкладав декілька місяців, щоб оплатити бажане. Я старався заробити більше, тому періодично міняв роботу, щоб знайти більш оплачувану. Я усе до копійки витрачав на сім’ю і старався, щоб у них все було, що їм потрібно.
Одного дня ми з дружиною вирішили, що хочемо машину, тому я шукав ще одну роботу, щоб відкласти більше грошей. Ми почали економили, бо хотіли, щоб наша мрія чимшвидше здійснилась.
А одного разу я випадкову дізнався, що у дружини є велика сума на рахунку у банку. Вона купувала сукню в інтернет-магазині і мені її показала, я сказав, що як подобається нехай купує. Я не мав на банківській карті грошей, тому попросив, щоб дружина зі своєї розрахувалась. Вона переказувала гроші через банківський додаток та не вимкнула телефон. Олена пішла до кухні заварити чай, а я подивився в телефон і побачив, що на рахунку у дружини велика сума грошей.
Я спершу подумав, що вона узяла кредит і нічого мені не сказала. Але сума була дуже велика і ми з нею говорили, що кредит брати не будемо. Коли вона повернулась у кімнату я її запитав звідки у неї такі великі гроші. Вона не хотіла розповідати і сварилась на мене через те, що я дивився у її телефон, але коли зрозуміла, що я не відчеплюсь розповіла мені правду. Виявилось, що вона за моєю спиною відкладала гроші, щоб мати на що жити після розлучення. Я був шокований, бо ми з нею довго живемо і діти у нас спільні, а вона планує розлучитись. Було так, що я не мав за що хліба купити, бо зарплату мені затримали і я позичав гроші, а вона увесь цей час відкладала гроші і мені нічого не розповідала. Мені здається, що Олену так робити підмовила теща, я запитав про це жінку, але вона мені не підтвердила, але й не заперечила. Я вирішив, якщо моя дружина постійно готується до розлучення, то нам потрібно розлучитись. Я не буду жити з жінкою, яка мені не довіряє і має від мене секрети. Дітям я буду допомагати, а дружину більше бачити не хочу.
