Після того, як я розійшлася зі своїм чоловіком, я думала, що всі чоловіки — такі як він. Але потім я на власному досвіді переконалася, що є ще й зовсім інший, протилежний, тип чоловіків.
Щоб ви розуміли, мій колишній чоловік — звичайний трудяга, який ніколи не парився про те, як він виглядає, чи чистий у нього одяг.
Він заробляв пристойно, але засоби для догляду за собою його ніколи не цікавили. Він мився звичайним господарським милом, бо так його в армії навчили й ще доводив мені, що одного шматка йому на пів життя вистачить. “Парфум? А нащо воно мені? Я нормально пахну! Як справжній чоловік!” — відповів би мені Василь на моє прохання придбати собі його. Весело, правда?
Словом, цим всім займалася я. Купляла йому чоловічі шампуні, щоб він не користувався моїм дорогим шампунем, який я розраховувала використовувати ще кілька місяців. Адже, коли все ж закінчувалося господарське мило, він не перебирав, чим митися й одразу хапав те, що найдорожче. З часом я помудріла і почала ховати від нього свої засоби особистої гігієни.
Я купляла йому весь одяг, записувала його в перукарню на стрижку, пильнувала, щоб у нього були парні шкарпетки. А то одного разу він приїхав до моїх батьків у різних, так одна ще й порвана була на пальці! Тато тоді так хихотав, що досі мені це згадує.

Мене інколи дратував Василь своєю байдужістю й неохайністю. Але попри ці всі нюанси, я любила його, але він мене ні. Адже зрадив мені й проміняв на якусь молоду дівку.
“Ну, з Богом” — подумала я собі, поблагословила молодих, перехрестилася і відпустила його. Хай тепер ним займається інша.
Але довго свою наступну симпатію я не шукала. Адже вона весь цей час була у мене під носом! Юра працював зі мною на роботі. Я з ним поділилася своїм “нещасливим” шлюбом, ми почали більше спілкуватися і сподобалися одне одному. Але тоді я й не підозрювала, що Юра — протилежність Василя. Якщо Василь нічого не робив зі своєю зовнішністю, то Юра був на ній зациклений.
Коли я вперше побувала у нього вдома, то була шокована тим, скільки всякої косметики у його ванній кімнаті. Мені навіть здалося, що це — перебір. Навіть у мене, жінки, стільки не було.
Звісно, те, що чоловік любить за собою доглядати, це дуже похвально. Але ж не настільки. Він навіть розповів мені свою щоденну рутину, як знімає макіяж, якими засобами, детально розповів мені про всі кроки. “Макіяж?” — подумала я собі, а потім зрозуміла, що я й половини з того не роблю, що він. Якби Юра побачив, що серед моєї доглядової косметики не лише бренди, а й мас-маркет, напевно, інфаркт дістав би. Я не збираюся усю свою зарплату на косметику витрачати!
Одного разу я його запросила до себе на вечерю, так він сказав, що не зможе приїхати, бо не хоче скасовувати запис у косметолога.
Словом, Юра мене налякав. Я сказала йому, що мені було дуже цікаво з ним спілкуватися, але нам треба розійтися. І він спокійно на це відреагував, на щастя. Ось такі дві крайності я у своєму житті побачила. Тепер не знаю, що краще. Може, це я якась не така?