Одного разу подруга запитала мене, на кого схожий її син Назар, а потім зізналася, що Іван, її чоловік, з яким вони щасливо живуть вже кілька років, не є рідним батьком її сина.

Моя сусідка Галина — моя ровесниця. Вона дівчина симпатична, весела, товариська. Ми з нею дружили з раннього дитинства. У мене появився наречений, я вийшла заміж за просто й гарного хлопця. Галя ж на таких навіть дивитися не хотіла. Шукала багатого красеня, щоб всі заздрили. Їй це вдавалося. За нею постійно ходили такі хлопці. Але вона все шукала чогось більшого.

Одного разу я відчула, ніби щось змінилося. Вона відкрилася мені, сказала, що вагітна. Потім додала, що виходить заміж за Дмитра, він стане батьком її дитина вже через кілька місяців. Я сказала, що рада за неї, що допоможу підготуватися до весілля. Але я відчувала, що Галя щира зі мною не до кінця. Щось її непокоїло. Я так була спантеличена цією новиною, що навіть не запитала, чи знає вже Діма, що стане батьком.

Через місяць чую від наших спільних знайомих, що Галя заміж виходить вже не за Дмитра, а за Івана. І, що він дуже радіє, що стане батьком. Я була ще більше здивована, але змовчала. Я зрозуміла, щось пройшло мимо мене, чогось я не знаю. Але я була рада, що подруга виходить заміж, а за кого — це вже її справа.

Врешті-решт, Галя вийшла заміж за Івана. Через кілька місяців народила сина. Іван був дуже щасливим батьком, бавив сина і носив Галю на руках, в прямому смислі. Ми жили по сусідству, дружили сім’ями. Я намагалася не згадувати про першу спробу Галі вийти заміж за Дмитра. Його якийсь час після весілля не було видно, казали, що їздив за кордон з друзями. Галя про нього не згадувала ніколи.

Але одного разу, коли синові було вже 5 років, Галя запитала мене, на кого схожий її Назар. Я щиро відповіла, що дитина схожа на себе, що не завжди можна впізнати батьків, дивлячись на дитину. Мені дуже хотілося запитати про Дмитра, але я зупиняла себе, бо розуміла, що Галі буде неприємно. Між ними щось сталося і закінчилося все не дуже добре.

Подруга ніби прочитала мої думки й сама, дивлячись мені в очі сказала, що Назар — син Дмитра. Але той “негідник”, як його назвала Галя, як почув, що вона вагітна, відмовився від неї й дитини. А Іван наказав їй нікому про це не говорити й взяв усю відповідальність на себе. Він давно любив Галю, тому полюбив і її сина.

Я рада, що все сталося саме так. Що Іван знає, що син не його. Що не потрібно нічого приховувати, немає ніяких таємниць між подружжям. Я вважаю, що добрих людей непорядно обманювати. А Іван, чоловік Галини, виявився дуже добрим, люблячим і порядним чоловіком. Він прийняв рішення, як справжній мужчина. Справжній батько той, хто виховує, хто віддає любов і турбується. Я вірю, що у їхній сім’ї все буде гаразд.

Оцените статью
Одного разу подруга запитала мене, на кого схожий її син Назар, а потім зізналася, що Іван, її чоловік, з яким вони щасливо живуть вже кілька років, не є рідним батьком її сина.