Моя подруга нещодавно вийшла з декрету і в неї виникла така проблема: донечка не хоче залишатися ні з ким, окрім неї. Капризує, з мамою хоче бути й все. Особливо ввечері проблеми, бо подруга часто затримується на роботі, а дитина без її казки та колискової заснути не може. А на роботу Оксана мусить ходити, бо в них з чоловіком кредит непогашений, іпотека. Чоловік на заробітках мучиться, а вона з дитиною тут.
Раніше мама зі свекрухою хоч трішки помагали, але й вони теж на роботі постійно. І я порадила подрузі взяти нашу нянечку. Сказала їй, що вона знайде підхід до кожної дитини й Оксана буде нею задоволена. Вона двох дітей моєї сестри вибавила. Подруга послухала мене й взяла номер телефону нашої нянечки.
Вже після першого дня Оксана була в захваті від пані Ніни. Ввечері вона приходила додому, дитятко було нагодоване, чисте і солодко спало у своєму ліжечку.
А одного разу Оксана вирвалася з роботи раніше. Прийшла додому, дитина спить, а нянечка в сусідній кімнаті сидить і телевізор дивиться. Все було ніби добре, але на годиннику ще й 7-ї години вечора не було, а дитина вже спала. Оксану це дуже налякало, бо зазвичай її Олеся так рано засинає, коли з нею щось не так, коли вона захворіла. Подруга запанікувала й почала міряти дитині температуру, але пані Ніна її заспокоїла й сказала, що Олеся хотіла спати, але дуже вередувала, тому вона їй дала кілька крапель, щоб та нарешті заснула.
— Кілька крапель чого? — запитала в неї Оксана.
— Як чого, вина! — відповіла пані Ніна.
Оксану ніби крижаною водою облили. На цій розмові у квартиру зайшла свекруха. Почула крики невістки й побігла виясняти, що трапилося. Оксана не могла повірити, що її дитину напоїли спиртним, щоб спати вкласти й хотіла вже поліцію викликати, але свекруха її зупинила сказавши, що так багато хто робить, що це нормально. “Як це може бути нормально!?” — повторювала Оксана. Пані Ніна зібрала речі й пішла додому, Оксана сказала їй більше не приходити.
Ввечері, коли подруга трохи заспокоїлася, подзвонила мені й розповіла всю цю ситуацію. Вона говорила з деякою образою в голосі, бо це ж я порадила їй няню. Я не знала, як реагувати. Сказала сестрі, а вона навіть не здивувалася, вона про це знала.
Виявляється, багато хто так робить і вважає, що це нормально. Але моя подруга думає інакше… В мене своїх дітей ще немає, тому я не знаю, як правильно. Чи можна так робити?
