Олександре, моя неп0внолітня дочка ваrітна і я не знаю, що мені робити

Назар виховував дочку сам, бо дружина померла коли дівчинці було три роки. У нього був найкращий друг Олександр з яким чоловік завжди радився і розповідав про свої справи.

Дочка Назара навчалась у восьмому класі. Одного разу Наталя прийшла додому з хлопцем і сказала батькові, що вона вагітна. Він вирішив порадитись з другом:

 – Уявляєш, дочка і її хлопець, сказали мені, що люблять один одного і у них буде дитина. Я спершу подумав, що це жарт, але Наталя показала мені позитивний тест на вагітність і я був у шоці. Я не розумі, як вони уявляють народити дитину у дев’ятому класі. А де будуть жити? А хто годувати буди їх і немовля?

 – Вони тобі розповіли, як відреагували на новину батьки хлопця?

 – Не знаю, завтра піду до хлопця додому і буду ними розмовляти про майбутнє дітей.

 – Нехай хлопець, тепер вирішує проблему. Знав, як зробити, тепер, хай шукає роботу і забезпечує свою сім’ю.

 – Та він малий ще, вчитись йому треба, а не роботу шукати.

У неділю батько Наталі прийшов додому до хлопця. Виявилось у Віталія є тільки мати, а батько покинув їх коли він був маленьким.

Олена Іванівна виявилась досить приємною жінкою. Вона запросила у квартиру і  зразу провели у вітальню, напоїла чаєм та запропонувала печиво. У неї вдома було дуже затишно: чисто і всюди був ідеальний порядок. Вона була чудовою співрозмовницею, він навіть забув про які проблеми хотів розмовляти. Вони говорили, як добре мати онуків і де молоді люди будуть жити у майбутньому. Назару дуже сподобалася жінка і він вирішив до неї прийти на наступний день.

Незабаром батько і мати дітей почали зустрічатися та вирішили жити разом. А у дітей, на жаль, склалося не усе так добре, як у їхніх батьків.

Наталя народила здорових двійнят. Віталій забрав їх до себе додому і молоді люди пробували жити разом. Батьки жили у Назара, а діти у квартирі матері дівчини.

Підлітки старалися бути хорошими батьками, але їм це не вдалося. Вони все частіше відвозили малечу до  бабусі з дідусем, а згодом онуки залишилися жити у них. Матір хлопця з задоволенням піклувалась про Аню і Володю, згадала себе у молодості, як колись дбала про свою дочку.

Віталій та Наталя пішли вчитись у різні університети, у кожного була своє життя. Молоді люди розійшлись, бачились вони тільки на вихідні коли приїжджали до дітей. А хлопчик і дівчинка через те, що часто не бачили дітей почали називати дідуся з бабусею мамою і татом.

Дорослим дітям стало дуже образливо і вони вирішили не пробувати налагодити стосунки з близнюками, а просто не приходити додому.

Минуло вісім років Аня і Володя підросли уже ходять уже в школу. Вони розумні і слухняні діти, які дуже люблять своїх бабусю та дідуся, які для них замінили маму і тата.

Наталя ще раз вийшла заміж і народила дівчинку. Зараз живе разом з чоловіком у іншому місті, а до батьків не з’являється.

Віталій поїхав закордон на заробітки і вирішив там залишитись. Зараз він зустрічається чудовою дівчину, якій планує освідчитись.

Оцените статью
Олександре, моя неп0внолітня дочка ваrітна і я не знаю, що мені робити