Зранку у пологовий будинок привезли двох жінок, майже у один і той самий час. Одній жінці було тридцять років, а друга була дуже молодою, їй було лише двадцять один рік. Наталя була старшою і під час пологів не переживала, а Василина уважно слухала лікаря та дуже боялась народжувати.
Жінки були у одному пологому залі і у них почались майже одночасно. Пощастило, що крім чергового лікаря був ще лікар і медики змогли прийняти двоє пологів майже одночасно.
Спочатку народила Василина двох маленьких здорових хлопчиків, які були схожими на свою маму. Вони були тихі та спокійні.
А потім народила Наталя маленьку дівчинку, яка дуже кричала і її чули усі присутні в пологовому відділенні. Коли молодій матері дали на руки дочку, то вона глянула на неї і задумалась. Через декілька годин усі зрозуміли про що думала жінка.
Наталя не знала, що у неї буде дівчинка, бо не робила планового УЗД. Виявилось, що жінка до лікаря не ходила і на обліку у поліклініці не була.
Через декілька годин до лікаря прибігла Василина і сказала, що Наталя кудись пішла і уже годину не повертається до дитини. Медичний персонаж обійшов усе пологове відділення, але не знайшов жінки. Всі зрозуміли, що молода мати втекла і залишила дитину.
На наступний день лікар додзвонився до Наталі і вона повернулась у пологовий будинок, щоб написати відмову від дитини. Вона сказала, що не зможе прогодувати її, бо чоловік її покинув і допомогти їй нікому.
Усім було жаль дитину, але ніхто не міг вплинути на рішення матері. Медсестра віднесла дівчинку у спеціальну кімнату для покинутих дітей. Через декілька днів її мали відвезти у дитячий будинок.
Одного дня до Василини приїхала подруга, якій молода матір розповіла сумну історію про покинуту дівчинку і жінка вирішила вдочерити дитину.
Коли Василину виписали з пологового будинку вона забрала додому близнюків, а її подруга маленьку дівчинку від якої відмовилась мати.
Олена давно мріяла про дитину і вони з чоловіком збирали документи на всиновлення, тому коли вона почула про дівчинку, то одразу захотіла її вдочерити.
