Олена не могла нічого купити ні собі, ні дітям і їй було дуже сумно через це. Вони жили дуже бідно. Жінка кожного дня себе картала, бо знала, що якби вона вчинила інакше, то все у неї було б добре.
Коли їй виповнилось дев’ятнадцять років вона познайомилася з молодим чоловіком, який приїхав до родичів у село. Йому одразу сподобалась висока, струнка, темноволоса дівчина. Він запросив на побачення, але вона йому відмовила, бо кохала іншого. Коли її батьки дізнались, що до неї залицяється заможний кавалер, то сказали, що вона має піти з ним на побачення. Вони знали, що вона любить Андрія, але хлопець дуже бідний і вона буде з ним жити у злиднях.
Але дівчина нікого не слухала і робила так, як веліло її серце. Вона вирішила вийти заміж за коханою. Батько і мати не розуміли такого вибору доньки, але їм довелось змиритись.
Андрій був гарним хлопцем, але люди погано ставились до його матері. Бо приїхала вона у село з маленькою дитиною на руках і купила тут невеликий будинок. Нікому вона не розповідала хто батько хлопця, жінка не довіряла людям.
Молодий чоловік дуже любив Олену, а свекруха до якої переїхала жити дівчина виявилась доброю жінкою, яка ставилась до неї, як до доньки.
Жили молоді люди у злагоді, але дуже бідно. А після народження дітей їм стало ще важче, бо грошей не вистачало. Андрій працював у селі і зарплата у нього була дуже маленька. Бувало так, що хліб вони не мали за що купити. Тому почала Олена згадувати свого колишнього кавалера. Він міг про неї та про дітей подбати і жила вона б щасливо. А зараз її діти одягнуті у старий, подертий одяг і вона не може нічого їм купити. Їй потрібно постійно економити, бо не буде за що їжу купити.
Одного дня Іван сказав, що поїде на заробітки, бо не може більше так жити. Він закордоном знайшов хорошу роботу і його сім’я почала жити добре. Дружина та діти гарно одягались і харчувались, він будинок відремонтував та нові меблі купив. Олена не могла натішитися, бо тепер вона добре живе разом з коханим чоловіком, який купує для неї все необхідне.
Коли старша дочка закінчувала школу до Андрія прийшов лист від його батька, якого він ніколи не бачив. У листі чоловік просив пробачення через те, що не спілкувався з сином і говорив, що заповів йому усе своє майно, бо він єдиний його спадкоємець. Він просив зустрітись, бо йому недовго залишилось жити. Андрій поїхав до батька і був у місті два тижні. Вони багато розмовляли і молодий чоловік оформив спадщину на себе.
Він успадкував велику суму грошей, будинок і машину. Андрій частину грошей вклав у бізнес, який став дуже успішним і йому більше не довелося їздити на заробітки.
Олена дуже щаслива, бо тепер вона має все, що захоче. Жінка зрозуміла, що потрібно слухати своє серце і вона тоді правильно вчинила, що вийшла заміж за коханого.
