Олена зрозуміла, що помилилась коли покинула свою сім’ю. Її кавалер виявився зовсім не придатним для сімейного життя. Він до пізньої ночі гуляв з друзями, ходив на дискотеки, а вона чекала його вдома і плакала. Але жінка уже не може нічого змінити, бо Степану і донькам вона більше не потрібна.

Степан з Людмилою одружився одинадцять років тому. У них є двоє доньок. Старшій дочці уже вісім років, а молодшій – п’ять років. Чоловік з дружиною багато працюють, щоб їхні діти мали усе необхідне.

Людмила зранку відводить дітей у дитячий садок і школу, а потім біжить на роботу. А ввечері вдома домашню роботу виконує і кожного дня, одне і те саме. Колись вона спішила додому, бо хотіла бути з коханим. Кожного дня телефонувала до Степана у обідню перерву і не могла дочекатись вечора, щоб зустрітися. А потім зникли почуття і їм стало не цікаво разом. Жінка мріяла знову бути закоханою і щасливою.

Вісім місяців тому у Людмили на роботі з’явився новий співробітник. Він був на два роки молодший за неї. Анатолій був дуже гарним, підкачаним і розумним. Жінка не розуміла чому такий чудовий чоловік сам.

Вона помітила, що новий працівник постійно дивиться на неї. Минув місяць і він почав дарувати Людмилі квіти. Жінці подобалась увага, але вона взаємністю не відповідала. Вона не хотіла зраджувати чоловіка, але не могла не думати Анатолія.

Одного разу керівник запросив всіх працівників відсвяткувати Новий рік у ресторані. Святкування вдалось на славу і Людмила того вечора сиділа біля Анатолія. Вони багато розмовляли і танцювали. А потім вона поїхала до нього у квартиру.

Коли жінка повернулась додому був уже ранок. Чоловік нічого їй не сказав, бо думав, що святкування затягнулось до ранку. Людмила сказала собі, що більше таке не повториться. Але Анатолій знову подарував їй квіти і дивився на неї закоханими очима, тому жінка здалась і ввечері знову поїхала з ним.

З того дня вони кожного вечора були разом. Людмила приходила додому пізно і придумувала різноманітні причини. Спочатку їй було соромно, а потім вона звикла. Степан нічого не запитував, а потім віддалився від неї. Він більше не говорив їй компліментів і не усміхався до неї. Вони спали у окремих кімнатах і старались не спілкуватись.

Діти дуже переживали через те, що їхня мати приходила пізно з роботи, а Степан їх заспокоював. Людмила не хотіла слухати власних дітей і не переживала через те, що втрачає чоловіка. Вона постійно думала про Анатолія і могла заради нього сім’ю кинути, їй хотілося бути з ним.

Минуло декілька місяців. Одного разу Степан йшов з дітьми додому через парк і побачив свою дружину, яка обнімала іншого чоловіка. Він був шокований і підійшов до них. Молодий коханець сказав йому, що Людмила буде жити з ним, бо вона його кохає. А жінка ствердно махнула головою.

Степан декілька хвилин дивився на них і йому хотілося поставити закоханих на місце, але біля нього були діти, тому він себе стримав. Він узяв за руки доньок і пішов додому.

Через декілька годин прийшла дружина, вона нічого не сказала чоловікові. Жінка зібрала свої речі і пішла геть. Степан сидів у кухні, йому було боляче і образливо, але він знав, що має узяти себе у руки і жити заради дітей.

Людмила з Анатолієм прожили разом чотири місяці. Жінка зрозуміла, що помилилась коли покинула свою сім’ю. Її кавалер виявився зовсім не придатним для сімейного життя. Він до пізньої ночі гуляв з друзями, ходив на дискотеки, а вона чекала його вдома і плакала.

Людмила хоче бути поруч з дітьми, але вони не хочуть з нею спілкуватись. Зараз вона сама і згадує, як добре було колись мати сім’ю і дітей. Але вона уже не може нічого змінити, бо Степану і донькам вона не потрібна.

Оцените статью
Олена зрозуміла, що помилилась коли покинула свою сім’ю. Її кавалер виявився зовсім не придатним для сімейного життя. Він до пізньої ночі гуляв з друзями, ходив на дискотеки, а вона чекала його вдома і плакала. Але жінка уже не може нічого змінити, бо Степану і донькам вона більше не потрібна.