У моєї подруги сімейне життя так і не склалося. Двоє її дітей ніколи не бачили справжньої любові, поваги та турботи.
Її чоловік — Степан, ніколи не розумів, чому все складається саме так. Степан був дуже працьовитим, затятим водієм, перевозив різні товари на доволі великі відстані. Часто не ночував вдома, але підстави для підозр у невірності не виникало. Хто трохи знав Степана, поважав його за працелюбність та відповідальність.
Але в сім’ї з жінкою були постійні негаразди, непорозуміння і сварки. Жінка Степана — Ольга, не була готова доглядати дітей, готувати обіди, прибирати оселю, обробляти грядки біля дому. Вона працювала акушеркою. Зранку покидала дім і так до вечора ходила селом, допомагала жінкам перед пологами, оглядала їх, готувала направлення на аналізи.
Діти їхні, Іра та Василь, були покинуті самі на себе. Вчилися погано, догляду ніякого за ними не було. Тому, жоден день не обходився без криків і скандалів. Степан вимагав, щоб у хаті був затишок і порядок, а дружина шукала можливість втекти з дому.
Степан почав Ольгу ревнувати. Діти все це бачили й були на стороні батька. Вони розірвали відносини, коли діти навчалися в молодшій школі. Ользі не було куди подітися і вона вимолила в Степана можливість залишитися в їхньому домі. Вони й далі проживали під одним дахом, наче нічого не сталося.
Степан їздив у рейси, добре заробляв. Ольга гроші від нього забирала, нібито задля дітей, а сама їздила відпочивати. На дітей начхала. Він не втрачав надію повернути колишню дружину до дітей, все ж любив її, та й стільки часу прожили разом. Але не зумів.
Час йшов, діти виросли, а Степан зрозумів, що Оля йому нічим не зобов’язана і вирішив знайти собі іншу жінку на старість.
Зустрівши Олену, відчув, що з нею хоче провести старість. Жінка була скромна, акуратна й працьовита. Ольга, яка ніколи не доглядала за ним, побачила його ситим, доглянутим і задоволеним. І тоді, напевно, зрозуміла, що може втратити добру фінансову підтримку, а ще й отримати осуд сусідів, що вона така нікчемна жінка — втратила нормального чоловіка. Але замість того, щоб намагатися знову причарувати свого чоловіка, вона стала наговорювати на його Олену. Це було її великою помилкою.
Навіть діти не підтримували Ольгу, бо хотіли, щоб тато пожив ще трохи щасливо. Зараз всі живуть своїм життям. Діти прийняли Олену дуже добре, періодично ходять в гості, допомагають і тішаться, що батько добре почувається. А мама? А Ольга залишилася сама, так і не зрозумівши, що вона робила неправильно. Щоправда, тепер її слів ніхто серйозно не сприймає. Звикли, що вона тільки брехати вміє і чужому щастю заздрити.
