Останнім часом я просто не перестаю молити чоловіка, аби він об _іpвав будь-які зв’язки із своєю матір’ю. Так, зрозуміло, що так говорити і навіть думати негарно. Але ви собі не уявляєте, як ця людина мене дicт _ала.

Останнім часом я просто не перестаю молити чоловіка, аби він обірвав будь-які зв’язки із своєю матір’ю. Так, зрозуміло, що так говорити і навіть думати негарно. Але ви собі не уявляєте, як ця людина мене дістала. Всі десять років нашого спільного сімейного життя вона кожен день товче нам одне й те ж саме. Нібито ми не проживем разом все одно все життя. Тому нема сенсу зараз мучити один одного.

Розпочнемо спочатку:

Коли ми з Андрієм тільки почали зустрічатися, то через пів року він вирішив познайомити мене із своєю матір’ю. Мали ми прийти до них на вечерю. Тому я довго збиралась, переживала, готувалась, думала, як краще одягнутися. Зустріли мене відразу не дуже, тому що я очікувала принаймні на накритий стіл. Мама хлопця просто ходила собі по квартирі, займалась своїми справами, а як дурочка, не знала, куди себе подіти. Наостанок знайомства жінка взагалі мені сказала: «Не думаю, що нам варто вдавати із себе подруг, все одно  ви з Андрійком розійдетесь».

Коли залишалось шість місяців до весілля і у мене був День народження. Я запросила своїх рідних, та й подумала, що зі своєї сторони було б виховано покликати і найближчих родичів коханого. Оксана Миколаївна прийшла без подарунка. Навіть нещасну квіточку не принесла. Ні, я не меркантильна людина. Але просто трішки дивно з її боку. Побачивши мою розгубленість, майбутня свекруха нахилилась до мене і промовила: «Не хотілося витрачати на тебе зайві кошти. Ви все одно ненадовго.»

Я не знаю, чому я все це терпіла і де брались ці сили. Напевно, молода була і наївна. Думала, що з часом все налагодиться. А Андрій навіть не думав мене захистити хоча б разочок.

Коли справа підходила до весілля, ми відгуляли заручини, то я знову понадіялась, що ми налагодимо стосунки із Оксаною Миколаївною. Може, зараз вона почне серйозно ставитися до мене. Але навіть у день весілля свекруха прийшла з порожніми руками, а потім тихенько всунула подарунок своєму синові. «Це тобі, синку, витрачай тільки на свої потреби, а з нею все одно скоро розійдетесь». Я була настільки зла, що просто не підібрати слів. Чути ось такі слова у такий важливий день свого життя.

Минали роки, а в наших стосунках нічого не змінювалось. Тоді я знову ж подумала, що народження внука виправить свекруху. Та не тут то було. Побачивши тест на вагітність із двома смужками, вона почала ридати і кричати «Хіба ви геть здуріли? Скоро розійдетесь, а дитина мучитись буде».

Після народження ще й внучки нічого знову ж таки не змінилось. Та тоді я на це й не надіялась. До дітей бабуся не ходила, подарунків не приносила, гратися не хотіла. І от таке ставлення до нашої сім’ї було постійно.

Я не розумію, що за безглузда теорія і що з цим робити. Я переконана, що змінити нічого не вдасться, тому і налаштована підговорити Андрія перестати спілкуватися із такою невихованою матір’ю.

Якщо він нічого не зробить, то я думаю, що зможу навіть піти на серйозний крок та написати заяву про розлучення.

Оцените статью
Останнім часом я просто не перестаю молити чоловіка, аби він об _іpвав будь-які зв’язки із своєю матір’ю. Так, зрозуміло, що так говорити і навіть думати негарно. Але ви собі не уявляєте, як ця людина мене дicт _ала.