“Павлу та невістці потрібна безкоштовна прислуга і нянька для дитини. А твій чоловік буде сад та будинок доглядати. Син тільки через це тебе покликав жити до себе. Не продавай свою квартиру, бо пожалієш!” – попереджала сусідка Марію

Син Марії поїхав від неї одразу після закінчення школи. Жінка сама виховувала хлопця, тому він батька не пам’ятав. Назар покинув дружину і сина коли хлопчику виповнилось два роки.

У Києві в Павла жили родичі і він поїхав до них. Вступив він в університет і вчився там п’ять років, а потім знайшов у столиці роботу. На роботі він познайомився з дочкою директора і згодом з нею одружитися.

Його мати три роки тому вийшла заміж за їхньою сусіда. Вона жила зі своїм новим чоловіком у її двокімнатній квартирі. Вони обоє працювали і дбали одне про одного.

Павло з дружиною часто приїжджав до матері в гості. Молодий чоловік почав добре заробляти і тесть завжди молодому подружжю допомагав матеріально, тому вони змогли купити собі великий будинок і дорогу машину. Невдовзі у молодих людей народилась дочка.

Сусіди запитували Марію:

– Звідки у твого сина гроші? Невже він у лотерею виграв?

А одного разу жінка розповіла сусідці приголомшливу новину. Виявилось, що син запросив її з чоловіком переїхати до них жити.

-У Павла є два будинки: один великий у якому він зі своєю сім’єю буде жити, а другий менший – для нас. Будемо усі жити разом на одному подвір’ї. Ми з чоловіком з роботи звільнились і свою квартиру я виставила на продаж. – розповідала Марія.

Сусідка здивувалась, а потім сказала подрузі:

Павлу та невістці потрібна безкоштовна прислуга і нянька для дитини. А твій чоловік буде сад та будинок доглядати. Син тільки через це тебе покликав жити до себе. Не продавай свою квартиру, бо пожалієш!

Минуло шість місяців і Марія повернулась додому. На подвір’ї вона побачила сусідку і пожалілась їй:

Ти була права, синові потрібна була прислуга. У нього великий будинок і подвір’я, а нас поселили у дуже маленький будиночок. Зранку Павло з невісткою їдуть на роботу, а дочку відвозять у дитячий садок. А ми з чоловіком працюємо у них вдома. Нас ніхто нічого не просить, але їсти потрібно зварити, траву у саду покосити, квіти полити і прибрати у будинках.

А кімнат багато, кухня велика і у мене дуже багато роботи. Я змушена усе зранку до вечора мити. Не хочу жити разом з ними. Краще жити на відстані! Коли не бачимось, то менше сваримось.

– Я ж тобі говорила, а ти мене не слухала. Добре, що квартиру не продала. Не розумію, чому тобі вдома не сиділось?

Оцените статью
“Павлу та невістці потрібна безкоштовна прислуга і нянька для дитини. А твій чоловік буде сад та будинок доглядати. Син тільки через це тебе покликав жити до себе. Не продавай свою квартиру, бо пожалієш!” – попереджала сусідка Марію