У двадцять п’ять років мені потрібно було зробити операцію, а після неї мені лікарі сказали, що я ніколи не зможу мати дітей. Я дуже переживала з цього приводу, а потім змирилась. Одного разу я приїхала до сестри і вона познайомила мене зі своїм другом. Ми почали зустрічатися. Минуло десять місяців з дня нашого знайомства і я вийшла за нього заміж. Для мене місяці наших зустрічей пройшли дуже швидко.
Мій чоловік уже одружувався втретє. Від першого шлюбу в нього дочка, а від другого син.
Через декілька місяців після весілля я завагітніла і була дуже щасливою. Після народження донечки двоє дітей мого чоловіка переїхали жити до нас. Мені було дуже важко доглядати за трьома дітьми, але я старалася догодити усім дітям.
Я запам’ятала свої емоції коли лікарі мені сказали, що я не буду мати дітей і тому зараз я була вдячна, що вони у мене є. Я увесь день готувала, прибирала і займалась доньками та сином. Чоловік багато працював, щоб ми мали все, що потрібно. Тому все вдома мені приходилось робити все самій і мені ніхто не допомагав.
Діти дуже швидко росли і у мене збільшувались турботи. Я була завжди стомлена не тільки фізично, а психологічно. Мої діти постійно вимагали уваги, але я старалась усе витерпіти і спокійно реагувати на їхні капризи.
Коли я залишалась сама на декілька хвилин, то я мріяла, що колись мої діти виростуть і подякують мені.
Минуло багато років і моя старша дочка виходила заміж. Ми з чоловіком оплатили їй пишне весілля. На святкування прийшла і рідна матір Олени. Вона поводилась дуже гордо ніби всім показуючи, що вона головна, бо вона мати нареченої.
Я на неї не ображалась, головне, що старша дочка любить мене. Під час весілля молода почала дякувати батькам і говорити, що любить їх. А потім вона обняла свого батька, а тоді пішла обнімати мене. А до своєї рідної матері вона так і не підійшла. У цей момент я плакала і розуміла, що вона цінує і любить мене.
Я зрозуміла, що я правильно виховала дітей і мої зусилля були недаремні. Момент коли Олена обнімала мене і дякувала мені я запам’ятаю до кінця свого життя. Це один з моїх найкращих спогадів.
Коли мене запитують чи не жалію я, що в мене аж троє дітей і я більшу частину свого життя потратила на них, а не на себе. Я гордо відповідаю, що це були найкращі роки мого життя.
