Після роботи жінка почала говорити про те, що нам вже час жити у власному будинку чи хоча б квартирі. ЇЇ батьки погодилися нам допомогти, якщо моя родина дасть таку ж суму. Я давно хотів їй розповісти дещо, та підходящого моменту все не було. Тепер моя жінка хоче мене покuнутu.

Дружина давно натякала на те, що пора придбати власне житло. Одного вечора це переросло у серйозний скандал. Тоді вдома була вся наша родина — двоє синів та її батьки. Я вже деякий час хотів їй розповісти про одну річ, та не міг підібрати момент. До того, як вступити в інститут, я жив з мамою. Вона тяжко працювати, щоб підняти нас з братом на ноги, батько покинув нас відразу після народження.

Моя бабуся залишила мені і брату квартиру в центрі міста. Ми ще тоді були дітьми, тому мама вирішила її здавати деякий час. Потім вона продала житло і змогла купити дві однокімнатні. Мати старалася як могла, щоб у її дітей було щось своє. Коли я вступив до інституту, то вирішив, що буду жити в гуртожитку, а квартиру буду здавати. Таким чином у мене були власні кошти.

Коли я одружився, то вирішив все так і залишити. Заробітна плата у мене була нормальна, тому я почав відкладати гроші. Туди ж йшли і кошти з оренди. Дружині я нічого не сказав. У її батьків був великий будинок, де всім вистачало місця. Ми залишилися жити там і допомагали їм.

Ми прожили всі разом декілька років, у нас народилися чудові сини. Коли вони пішли до школи, жінка вирішила, що вже час жити у власному будинку чи квартирі. ЇЇ батьки погодилися нам допомогти, якщо моя родина дасть таку ж суму. Спочатку я подумав, що можу взяти з накопичених грошей потрібну половину. Але потім вирішив, що вже прийшов час розповісти всю правду. Та скоро я зрозумів, що помилився.

Батьки дружини заявили, що ми повинні були жити там, а не з ними. Жінка образилася на мене, сказала, що це справжня зрада і вона більше ніколи не зможе мені вірити. Це була гучна сварка, тому я вирішив деякий час пожити окремо. Для дружини власний будинок був важливим, я мав погодитися. Через два дні я запропонував їй продати ту квартиру і все ж таки почати будівництво. Та вона чомусь навідріз відмовилася. Ще і кинула, що взагалі не хоче мене бачити.

Я не розумів, чому це викликало таку реакцію. Я хотів як краще, відкладав гроші, щоб у разі чого не шукати, де їх взяти. Накопичених коштів вистачило б на освіту дітям, а ще є квартира, де вони могли б жити разом, коли вже будуть навчатися в університеті. Я не приховував нічого жахливого, я старався для своєї родини.

Я ще декілька разів дзвонив дружині, та вона не піднімала трубки. Її батьки також не відповідали. Моя мати, у якої я зараз проживаю, каже, що я вчинив правильно. Тільки, можливо, потрібно було підібрати кращий момент. Та що зроблено, то зроблено. Брат також хвилювався, що так сталося. Вони як могли підбадьорювали мене, через деякий час я заспокоївся.

Дружина знає, де я. Захоче поговорити — подзвонить або прийде. З синами я бачусь майже кожного дня, зустрічаю їх після школи і ми йдемо гуляти. Я вважаю, що вчинив правильно. Я все ж таки забезпечу гарне майбутнє своїм дітям, незважаючи на те, що думає жінка чи її батьки.

Оцените статью
Після роботи жінка почала говорити про те, що нам вже час жити у власному будинку чи хоча б квартирі. ЇЇ батьки погодилися нам допомогти, якщо моя родина дасть таку ж суму. Я давно хотів їй розповісти дещо, та підходящого моменту все не було. Тепер моя жінка хоче мене покuнутu.