Після См epті батьків мене віддали у дитячий будинок і ніхто з рідних моїх батьків не захотів забрати мене до себе. Я розуміла, що мені прийдеться ще довго жити у дитячому будинку, але на моє велике здивування мене вдочерили.

Я народилась у хорошій сім’ї, мої батьки любили один одного і мене. Ми не були дуже заможними, але на їжу, відпочинок і одяг вистачало.

Мій батько був з багатодітної сім’ї: у нього четверо сестер і два брата. А в матері – дві сестри. Батьки були у хороших стосунках з своїми родичами і часто бачила їх  у нас в гостях.

Мій батько з матір’ю завжди багато працювали, щоб ми мали все необхідне. Вони мене навчали правильно розрахувати свій бюджет, щоб я не розтрачувала даремно гроші і вміла економити.

На вихідні приходили мамині і татові родичі. Ми всі разом любили сидіти у гостинній і говорити про життя. Було так, що родичі брали гроші у борг в батька, але не завжди повертали.

Коли мені було чотирнадцять років ми з батьками потрапили у аварію. Я вижила, а батьки померли на місті трагедії. У мене залишився великий шрам на руці, який мені нагадує про нещастя.

Після смерті батьків мене віддали у дитячий будинок і ніхто з рідних моїх батьків не захотів забрати мене до себе. Я була нікому не потрібною дитиною і мені було дуже важко адаптуватись у дитячому будинку.

Підлітків уже ніхто не хоче встановлювати, здебільшого забирають немовлят в дітей до трьох років. Я розуміла, що мені прийдеться ще довго жити у дитячому будинку, але на моє велике здивування мене вдочерили.

Одного дня до нас у гості прийшов дядько Петро з дружиною. Вони покликали мене на розмову, а згодом забрали мене жити до себе. Я була дуже щасливою, бо мої батьки виявились добрими і хорошими людьми. Мені дійсно пощастило. Вони приділяли мені багато уваги, завжди цікавились моїми справами і водили мене до репетиторів, щоб я отримала хорошу освіту.

Рідні батьки залишили депозити, які я могла отримати після досягнення вісімнадцятиріччя. Коли я виросла і змогла забрати спадок, то мої прийомні батьки не говорили, щоб я поділилась з ними. Вони сказали, що це мої гроші і я можу розпоряджатись ними, як мені заманеться.

Я вирішила не використовувати кошти, які мені залишили батьки. Після закінчення університету я на ці гроші відкрила власний бізнес, який зараз дуже успішний і приносить мені великі прибутки.

Згодом я вийшла заміж за чудового чоловіка і у нас зараз є двоє дітей. Ми часто приїжджаємо до моїх прийомних батьків і вони завжди раді онукам.

Я дуже вдячна, що мене вдочерили дядько Петро з дружиною, бо вони мене дійсно любили і я була щасливою поряд з ними. Зараз я їм допомагаю матеріально, бо вони заслужили на це.

А недавно з’явилися мої родичі, які колись після смерті моїх рідних батьків не захотіли дбати про мене. Вони напевно почули про мій успішний бізнес і тому хочуть знову зі мною спілкуватись. Але я не хочу їх бачити і вони в цьому самі винні, потрібно було думати швидше коли я залишилась сама у дитячому будинку. А зараз вони мені не потрібні, так само, як тоді я була непотрібна їм.

Оцените статью
Після См epті батьків мене віддали у дитячий будинок і ніхто з рідних моїх батьків не захотів забрати мене до себе. Я розуміла, що мені прийдеться ще довго жити у дитячому будинку, але на моє велике здивування мене вдочерили.