Після того, як син одружився, ми перестали його впізнавати. Тесть з тещею почали йому заміняти рідних батьків

Коли наш син одружився, я неймовірно раділа за нього, бо мріяла, що у нашій родина поповниться людиною, яка зможе стати для нас наче рідна донька. А потім, ми ще й онуками потішитися зможемо. Та сталося не так, як гадалося. Ми не здобули, ще одну близьку людину, а навпаки, невістка забрала у мене єдиного сина. Я знала безліч випадків, коли діти, покинувши батьківську оселю, забували про них, влаштовуючи власне життя. Та не думала, що це коли-небудь чекатиме і на нас.

У нас середньостатистична сім’я. Ми з чоловіком усе життя пропрацювали інженерами, тепер вже на пенсії. Ми забезпечували сина усім необхідним, дбали про нього. Він на відмінно закінчив школу, вчився на лікаря на державній формі навчання. Він справжній красень і розумник, наша з батьком гордість.

Ми дбали, щоб у його житті все склалося, як найкраще. Після навчання посприяли його працевлаштуванню у лікарні. Професійне життя його склалося, як найкраще, ще й встигав підпрацьовувати викладачем у медколеджі. Він став дуже успішним у свої 28 років. Також ми забезпечили сина власним житлом, придбали йому автомобіль.

З ним ніколи не виникало проблем, скоріше навпаки, ми могли ним лише гордитися. Та чомусь його особисте життя ніяк не складалося. Дівчат мав багато, зустрічався то з однією, то з іншою, доки нарешті не закохався по-справжньому. Ми вже планували весілля, та він ошелешив нас новиною, що дівчина вийшла заміж за іншого. Син був необхідний певний час, щоб пережити це, та страждав він не довго. Згодом знайшов іншу. Але і з нею в них нічого не склалося.

Це для нього був дуже болючий удар. Син ходив без настрою з думками, що вже ніколи не знайде гідної вірної дружини, й не створить власну сім’ю. Я намагалася втішити сина, як могла.

Після цих всіх випадків, син поринув у активний пошук нареченої. Він ходив з одного побачення на інше, та тієї єдиної ніяк не зустрічав. Незабаром син повідомив, що одна дівчина чекає від нього дитину і він одружиться з нею. Ми з чоловіком дуже зраділи, що у сина нарешті буде власна сім’я. Та зарано тішилися.

Невістка виявилася досить спритною і швидко відгородила сина від нашої родини, ще й зуміла налаштувати його проти нас. Син ходив немов зачарований, перестав до нас прислухатись, у всьому виконував її забаганки. Я почала відчувати його відверту неприязнь до нас.

Нашого онука ми з чоловіком вперше побачити, коли тому вже виповнилося 2 роки. Таку умову поставила йому дружина. Зате батьки невістки мали усі привілеї, яких були позбавлені ми. Не розумію звідки таке ставлення. В їхні сімейні відносини ми не втручались, грошей не просили. А син швидко забув, що саме ми його поставили на ноги й забезпечили усім необхідним для самостійного життя.

Я не знаходжу собі місця, постійно плачу. Подруги підказують, що вона могла його приворожити. Я не вірю у забобони. Але змиритися з тим, що наш єдиний, люблячий син готовий від нас відректися набагато болючіше. Я бачу, як він змінюється і з часом все більше від нас віддаляється.

Оцените статью
Після того, як син одружився, ми перестали його впізнавати. Тесть з тещею почали йому заміняти рідних батьків