Після народження дитини я відчула себе непотрібною, небажаною і непривабливою. Ніколи не думала, що таке міцне кохання зможе поглинути рутина.

Ми з Андрієм ще з початку наших стосунків розуміли, що проживемо все життя разом. Тож коли тест на вагітність показав мені дві смужки, я була переконана, що хлопець щиро порадіє. На той момент нашим стосункам було всього лиш 8 місяців, та новина про дитину змусила парубка бігти по каблучку і робити мені пропозицію руки і серця.

Замість весілля була чудова подорож на відпочинок, а після неї ми розпочали підготовку до народження малюка. В першу чергу зайнялися ремонтом у квартирі.

Андрій весь цей час твердо заявляв мені, що у нас народиться хлопчик. Навіть почав перебирати різні чоловічі імена. Я не могла зрозуміти, звідки така впевненість?! Одного разу запитала, як будемо називати дитину, якщо народиться дівчинка, на що чоловік відповів мені, що все одно буде Олексій. Адже він дуже хоче сина.

Після пологів ми обоє були щасливі. Таке мале щастя дивилося на нас своїми маленькими оченятами. Аж поки втома не переборола нас. Виявилося, виховувати дитину – величезна праця. Андрій вже просто не витримував постійних криків і істерик. Здавалося, їде дах.

Обоє були виснажені, тож ні про яку близькість мова і не йшла. З того часу ми почали віддалятися один від одного. А згодом Андрій почав затримуватися на роботі, частіше їздити до друзів на вихідних. Я ж обезсилена страждала від того, що мушу все тягти на своїх тендітних плечах.

Я давно зрозуміла, що чоловікові все одно на мене, на мої проблеми і на спільну дитину. Тому терпіти довго не стала, зібрала документи на розлучення. А Андрій, коли дізнався про це, навіть не став сперечатися зі мною. Тому швидко я їхала до мами разом із всіма речами і дітьми.

Перед сном часто в голову приходили різні думки. Я згадувала свої студентські роки і те, як всі хлопці курсу бігали за мною. Пригадався один з них, що подобався мені у відповідь. Я вирішила знайти його в одній із соцмереж, поцікавитися, яким є його життя зараз. Сергій був доволі заможним і неодруженим.

Невдовзі ми почали листування, а згодом і почали бачитися в кафе. Коли він сказав мені про свої почуття, я знову відчула себе тою привабливою, ніжною студенткою.

Не минуло й року як Сергій запропонував мені одружитися і я погодилася. Слава Богу, наш шлюб був міцним і надійним. Ми прожили 8 років душа в душу. Синочок любить чоловіка, як рідного батька. І я щаслива, що життя склалося саме так.

Оцените статью
Після народження дитини я відчула себе непотрібною, небажаною і непривабливою. Ніколи не думала, що таке міцне кохання зможе поглинути рутина.