Напевно, кожен уже на собі переконався, що шкільне життя і реальне зовсім не можна зівставити одне з одним. Час іде, а разом з ним і все змінюється. Така історія трапилась і у мене.
Як і у кожному класі, в нашому була така дівчина, яку всі вважали королевою. Хлопці бігали за нею і готові були всі квіти світу стелити до її ніг. Та й мала дівчина окремий статус, адже це не просто учениця, а донька директора школи.
Я ж також не міг пройти мимо і в свій час був закоханий у неї. Але на таких, як я, погляд її не падав навіть мимовільно. Тому у своїх почуттях не було сенсу зізнаватися. У нас все було як в серіалі. Зірка школи зустрічається із крутим старшокласником, а всі інші бачать, що шансів нема, але продовжують на щось надіятися.
З того дня минуло 10 років і ми всі зібралися на зустріч однокласників. Я спочатку не хотів іти, а потім подумав, що було б цікаво побачити, як же всі змінилися за такий довгий період часу.
І бачили б ви мої очі, коли я побачив ту королеву школи. Вона стала втричі більша за мене. Та щодо ваги я не маю претензій, а от манера поведінки, зовнішній вигляд залишали бажати кращого. Сукня її була старою і на грудях виднілась жирна пляма.
Ті ж дівчата, які були сірими мишками стали дуже гарними жінками при хороших роботах. Я був здивований, адже ніколи не думав, що настільки неважливими є те, ким ти був у школі.
