Кінець робочого дня. Я нарешті пішов з свого офісу. Залишилось просто дочекатися автобусу та доїхати додому. Хоча вартувало б ще зайти до магазину та купити щось, аби підкріпитися.
Всі ці думки крутилися в моїй голові, поки я стояв та чекав маршрутку. Важко мені чекати. Не мало важу, велике навантаження на ноги.
Ось вже й приїхав мій автобус. Я зайшов. Забито так, ніби ми кілька в маслі. Задавило людьми і тепер мені ще більше захотілося скоріш приїхати до своє зупинки. Благо їхати мені всього двадцять хвилин.
Прийшовши додому в кишені своєї курточки я натрапив на якийсь листочок. Я подумав, що то певно чек з магазину, проте чек був в пакеті. Я витягнув листочок, а то був квадратний клаптик паперу, на якому був записаний номер телефону, жіноче ім’я та інтригуюче повідомлення:
“Зателефонуй, ніколи про це не пошкодуєш. Гарантую це”
В грудях щось зжалося. Серце стало битися швидше, а на чолі виступив холодний піт. Невже я сподобався якійсь дівчині і вона вирішила таким чином познайомитися? Я не думав довго і вже через декілька секунд я набирав номер, вказаний на, як мені здавалося, доленосному клаптику паперу.
Гудки. Очікування ще підігрівало цікавість, тривогу та дитяче очікування дива. Раптом, слухавку підняли та на тому кінці прозвучав приємний та трохи глибокий жіночий голос:
-Доброго вечера! Вас вітає центр допомоги в боротьбі з лишньою вагою!
Яке ж розчарування я відчув! Ви б знали! Так оригінально мене ще не обманювали. Це навіть крутіше за всякі жарти в інтернеті! Але я буквально через декілька хвилин прийшов в себе та подумав:
“А можливо це справді знак?”
