Минуло декілька років, а чоловік не може і досі себе пробачити за наnад на літню жінку. Добре, що вона вибачила його і не викликала поліцію.
Назар народився у неблагополучній сім’ї. Батьки майже завжди були наnідпитку і не дивились за хлопчиком. Він ходив у подертому і брудному одязі, не завжди в хаті було що їсти і дитина змушена була дбати про себе сама. Батько дозволяв хлопчику зранку до вечора дивитися телевізор, щоб він не заважав йому.
Спочатку Назар дивився мультфільми – йому подобалися веселі мультиплікаційні герої, а згодом його зацікавили детективи і фільми жаxів.
Хлопчик підріс і дивився на погану поведінку дорослих, для нього нетверезий стан батьків і розкидані пляшки по квартирі здавалися нормою.
Він зв’язався з п0ган0ю компанією, яка також захоплювалась фільмами жахів.
Згодом хлопець закохався у зеленооку дівчину з його компанії, але стосунки тривали два місяці. А потім вона кинула його заради нового хлопця, який здався дівчині симпатичним.
Одного разу він посперечався з друзями, що може наляkати сусідку. Він одягнувся у все чорне і обличчя замаскував білою пудрою. У такому вигляді юнак постукав у двері сусідки по під’їзду, яка жила на другому поверсі. Жінка відкрила двері, їй було шістдесят шість років, вона була спокійною і милою бабусею. Назар накинувся на неї з палицею і кричав, що він зомбі і зараз з’їсть її мозок. Олена Василівна дуже налякалась, вона почала тікати від наnадника і заховалася у ванній кімнаті.
Вона закрила двері і запитала:
– Ти що ненормальний?
– Я зомбі! – кричав хлопець.
Він стукав з всієї сили по дверях, але вони були закриті і до сусідки не можливо було дістатися, тому хлопець через деякий час все ж пішов додому.
Жінка впізнала Назара і коли заспокоїлась, то подзвонила до його батьків. Вони попросили сусідку не викликати поліцію, обіцяли, що більше такого не повториться і вона погодилася.
Згодом, на дворі літня жінка і хлопець зустрілися, вона подарувала йому хрестик на шию. Він спочатку хотів викинути подарунок, але згодом вирішив залишити.
Минуло чотири років і хлопець дуже змінився: закінчив школу, не вживав спиртн0го. Згодом закінчив університет і знайшов хорошу роботу за спеціальністю.
Одного разу ввечері до Олени Василівни постукали, вона відчинила двері і побачила Назара, він стояв з цукерками і квітами у коридорі.
– Доброго дня, я прийшов вибачитися за свою поведінку. Коли я був підлітком я думав, що весело буде налякати вас, але зараз у дорослому віці мене гризе совість за те, що тоді на вас накинувся. – сказав чоловік.
– Ох Назарчик, не турбуйся, я тобі ще тоді пробачила. – відповіла жінка.
– Ви мені тоді подарували хрестик на шию, він ще досі у мене є. Я хотів викинути подарунок, але замислився над своїм життям і вирішив змінитись на краще. Завдяки вам я зараз став іншою людиною. Працюю на хорошій роботі та через два місяці буду одружуватись з прекрасною жінкою. Запрошую вас на весілля і ще раз дякую, ви тоді врятували мене.
