Ми з сином їхали на море у поїзді. Квитки ми купили завчасно, бо хотіли, щоб місця були недалеко. Син мав спати на верхній полиці, а я на нижній полиці. Так нам було б зручно, бо ніхто з сусідів не буде сідати на мою нижню полицю. Якщо захочемо сидіти, то будемо разом сидіти на нижній полиці, а як вирішимо лягати спати, то синові подобається відпочивати на верхній полиці.
Я вирішив піти до провідниці і попросити чай, а коли повернувся, то на моїй полиці сиділа бабуся, вона з дочкою зайшла на одній зі зупинок. Я здивувався і сказав, що це місце моє.
– Ви мусите уступити нижню полицю літній жінці! – сказала жінка мені.
– Ні, я не буду їй уступати! – відповів я.
– Як не будете? – здивувалась жінка.
– Я заздалегідь купував квитки і буду спати на нижній полиці.
– Вона не буде спати на верхніх полиці, їй туди буде незручно залазити!
– Ви мали завчасно купити квитки на нижні полиці! Це ваша проблема, а не моя і я не зобов’язаний уступати їй місце.
Жінка одразу почала на мене кричати і говорити, що я невихований, безсовісний чоловік.
– Ви колись теж будете старим і я сподіваюся, що вам також не уступлять місце! – кричала вона.
Я сказав їй заспокоїтись, бо я нікому нічого не винен. І бронював місця я заздалегідь, щоб мені було зручно їхати, тому я нижню полицю нікому не уступлю.
– Чому ви не подбали про свою матір? Якщо ви б дійсно за неї переживали, то б купили квиток їй на нижню полицю.
А вона мені відповіла:
– Я не думала, що сусід буде таким черствим!
Жінка ще декілька хвилин кричала, а потім побігла до провідниці. Коли вони повернулись, то провідниця попросила мене уступити місце бабусі, але я їй відмовив.
– Нехай дочка уступить місце своїй матері. – сказав я. – А не заставляє інших пасажирів допомагати їй.
До нас підійшов молодий хлопець зі сусіднього купе і сказав, що чув нашу розмову і уступить бабусі нижню полицю. Літня жінка пішла у сусіднє купе і і більше ніхто нас не рухав.
– Тату, я не зміг так довго сперечатись. Я думав, що ти уступиш місце бабусі. – сказав мені син.
– А чому я мав їм уступати?
– Я б не витримав тиску і здався.
– Потрібно вчитись постояти за себе. Інколи потрібно забути про вихованість коли хочуть скористатись твоєю добротою. У цієї бабусі є дочка, яка має квиток на нижню полицю, але вона не захотіла уступати місце своїй матері. А чому я маю це робити? Ця пасажирка хотіла скористатись моєю добротою, а я їй не дозволив. За себе потрібно стояти і знати свої права.
А як ви думаєте я правильно вчинив?
