В нас з чоловіком зовсім недавно народилася дитина. Ми були дуже щасливі, бо хотіли та дуже довго очікували. Але потім ми стикнулися з правдою, це було не так легко як ми це уявляли, постійні плачі та міняня підгузків.
Це було неймовірно важко. Іноді допомагати нам приходила моя сестра. Вона нас справді виручала я навіть могла час від часу піти по справах.
Одного разу коли сестра залишилася з дитиною. А мені вдалося піти по справах. Коли я поверталася здивувалася, бо коло будинку стояла поліція. Я пришвидшила свій крок, почала думати що могло статися, в такому тихому районі.
Зайшовши в будинок, все було тихо, окрім розмови двох людей, чоловіка та жінки в голосі жінки я впізнала голос сестри, моє серце ледь не вистрибнуло і не побігло саме.
Піднявшись на поверх де була наша квартира я ледь не знепритомніла. Та зібрала силу та підійшла до них та запитала:
- Що тут трапилося?
- Ви тут проживаєте? – запитав у мене поліцейський
- Так я тут живу з чоловіком.
- У вас є дитина?
- Так
- Ця жінка вам допомагає?
- Це моя сестра вона сидить з дитино, поки мені треба було збігати по справах
- Зрозуміло, тоді в мене до вас немає більше запитань, бережіть себе.
Поліцейський розвернувся та пішов. Я нічого не розуміла, що тут щойно відбулося. Сестра заспокоїла мене і сказала, що зараз все пояснить. Ми зайшли до квартири. Я нарешті могла присісти, та сестра почала розповідати.
- Спочатку все було гаразд, але потім він почав дуже сильно плакати я не знала що робити, вирішила зателефонувати до лікаря, він сказав що це можуть бути коліки. Тому я почала шукати чи в тебе щось є від цього , поки шукала, він продовжував плакати. Тому сусідка подумала що тут щось відбувається погане, знущаються над дитиною і викликала поліцію. Як прийшов поліцейський, я йому пояснювала він зрозумів, а ти підтвердила його думку.
Я була шокована цим, але рада що все обійшлося.
