Мій знайомий розповів мені історію про свого друга. Я ніколи не думав, що так може бути у сучасному світі. Це історія про батьків, які дбали про свою дитину і перестарались. Олег був для них дитиною, навіть у сорок років. Вони оберігали сина та турбуватись про нього. А коли матері та батька не стало, чоловік залишився сам і не знав, як йому жити у цьому жорстокому світі без них. Це повчальна історія про те, як батьківська любов може зруйнувати життя дитини.
У Валентини та Степана була чудова сім’я, вони любили та поважали один одного. В них був син, якого вони дуже любили і берегли.
Батько Олега постійно їздив на заробітки і привозив хороші гроші дружині та сину. Валентина ніде не працювала, а була домогосподаркою і доглядала за дитиною.
Минуло роки і їхній син виріс, батько продовжував забезпечувати хлопця усім необхідним, тому йому не потрібно було йти працювати і вчитись він теж не хотів. Не життя було у молодого чоловіка, а рай. Але сталось так, що батько у шістдесят дев’ять років пішов у інший світ, а через рік і мати Олега. Тепер він залишився сам.
Чоловіку уже сорок два роки, а він навіть яєчню не вміє готувати і тарілку за собою помити. Він ніде не вчився і досвіду роботи немає, через це він не знає, що йому робити. Добре, що у спадок йому залишилась квартира і депозити батька.
Після розповіді знайомого я довго думав і зрозумів, що коли дітей потрібно підготувати до самостійного життя. Для чого народжувати дитину і робити так, щоб вона не могла дати собі раду у житті? Потрібно вчити дітей самостійності, бо коли батька та матері не стане вони мають самі про себе подбати.
