Сучасні підлітки рано дізнаються таке, про що їм не потрібно було б знати. А тут ще й школах починають розмовляти з ними на теми від яких мені стає соромно.
Тиждень тому я випадково побачила листування своєї дочки з її хлопцем. Вона пішла приймати ванну, а телефон залишився на зарядці. Тут то й пролунав звук отриманого повідомлення. Мені як будь-якій мамі стало цікаво і я не втрималася. Я лише хотіла знати чим живе моя дочка. Та краще б я цього не робила.
Її хлопця я знаю понад рік. Він інколи приходив до нас у гості. На рік старший від неї, займається музикою. Грає на фортепіанні. Він здавався таким ввічливим та вихованим. Але те, що він писав моїй дочці та ті фото, які він відправив їй в особисті повідомлення мене шокували.
В моїх очах дочка була ще маленькою дівчинкою. А тут я побачила іншу сторону її життя. Навіть не знаю, як тепер з нею спілкуватися. Мені соромно дивитися їй в очі. Хоча соромно має бути їй. Звісно ж, що я нічого їй не сказала. Але як тепер відпускати її гуляти з хлопцем. Сьогодні вони будуть гуляти, а завтра я няньчитимуся з онуками. Та що робити я не знаю. Мабуть, розмовляти вже пізно. Гадаю, вона знає більше мого.
