Просто викинула, для чого везти із собою сміття? Але куди викинула? Тут ж немає ніде сміттєвих баків. У кущі. Все, сідай у машину. Вже стемніло.

Зібрались ми якось із друзями і сім’єю на відпочинок. Коли я була маленька, то ми завжди їздили до лісу, там була красива галявинка на підвищенні з видом на місто. Моє улюблене місце. Особливо гарно так увечері, коли починають запалюватись вогні.

Зібрали все потрібне для пікніка, сіли у машини і поїхали. Проте, коли ми прибули на місце, то я була просто шокована. Так, я вже п’ять років сюди не навідувалась, бо живу за кордоном, але я не очікувала такого.

Велика поляна заросла хащами, а ті маленькі часини, які залишись скошеними всім у смітті і недопалках. Ми прибрали одну із територій і взяли облаштовуватись. Посмажили шашлик, всі розмовляли і сміялись. А я не могла насолодитись відпочинком. Враження таке, що лише мене хвилювало те, що відбувається на галявині. Як можна бути такими безвідповідальними.

Я, як і завжди, принесла із собою сміттєві пакети, бо так я звикла: прибирати за собою той безлад, який влаштувала. Після того як ми завершили відпочинок, я старанно прибрала територію, навіть захопила інші частини поляни, щоб хоч трохи очистити їх. При цьому ще й голосно жалілась друзям на таких некультурних відпочивальників. Не розумію чому так важко відвезти сміття у відведене для цього місце.

Проте, коли ми вже сідали у машини, я помітила, що пакети зі сміттям кудись зникли. Почала питати у друзів де вони, та й дізналась, що їх забирала моя мати. Коли я поцікавилась у неї, вона просто відповіла, що вже подбала про це.

  • Як це?
  • Просто викинула, для чого везти із собою сміття?
  • Але куди викинула? Тут ж немає ніде сміттєвих баків.
  • У кущі. Все, сідай у машину. Вже стемніло.

Я просто не могла підібрати слова. Я намагалась випитати її, де саме вона викинула їх, але вона відмовилась казати, та й ми вже від’їхали від галявини надто далеко, щоб повертатись. Всю дорогу я їхала мовчки і думала.

Думала, що можливо ми і заслужили все те, через що страждаємо. Жодна влада і жоден президент не в змозі покращити наше життя, якщо ми будемо поводитись ось так. Якщо ми не можемо подбати про найважливіше – про природу, то хіба ми заслужили на щось краще?

Знаю, що ви вже чули цей вираз сотні разів, але цього разу прочитайте уважно: зміни починаються з мене!

Оцените статью
Просто викинула, для чого везти із собою сміття? Але куди викинула? Тут ж немає ніде сміттєвих баків. У кущі. Все, сідай у машину. Вже стемніло.