Притча про справжню сутність людського життя! Незвично глибока історія!

Не знайдеться того, хто подумає сперечатися зі змістом цієї притчі.

Одного дня Бoг зібрав усіх живих істот для того, щоб кожному дати роки життя. Почалось все з людини, тоді Бoг промовив: «Ти розумний та великий чоловік, для життя тобі й двадцяти років вистачить!».

Людина подумала, що цього її мало, та сперечатися не посміла.

Тоді до Господа підійшов кінь.

– Коню, тобі я дам 40 років, ти багато працюєш і заслуговуєш більшого!

– Господи, прошу, помилуй, не витримаю я скільки років працювати, це ж щодня плуг тягати та людей на собі возити! Помилуй! Дай мені 20 років, а інші роки для людини залиши, вона розумна, її потрібно.
Бог не став сперечатися і погодився з конем. Тоді до нього підійшла корова і він теж хотів її подарувати 40 років життя.

– Помилуй! Будь милостивим, господи, але не витримаю я 40 років того, як з мене життя діставати будуть! Залиш мені лише 20 років, а інше подаруй знову людині!

– Добре, твоя воля – промовив Господь і так і зробив.

Далі до Господа підійшла собака, якому Бог хотів подарувати 30 років, але й тут він попрохав залишити йому лише 15, а інше людині подарувати, мов не зможе він скільки років на ланцюгу сидіти та недоїдками харчуватися.

А після і кіт нагодився до Бога й попросив йому з 20 років лише 10 залишити, не зможе він так довго старанно свою службу виконувати – муркотіти та мишей ловити. Все інше знову вирішили подарувати людині.

От і вийшло, що все життя людини поділене на життя тварин.

0-20 років – людські, людина живе, турбот не знає, лише насолоджується.

20-40 року – «кінські». Людина постійно працює, все «тягне воза» з безліччю обов’язків та майже без відпочинку.

40-60 років – «коров’ячі». Людина продовжує працювати, але тепер всі її заслуги «видоюють» діти та внуки.

60-75 років – «собачі». Тепер людина лише вдома сидить, дім стереже і за господарством дивиться, щоб нічого не трапилось.

А після 75 років починається у людини котяче життя. Тут у кожного своє, когось можуть і гладити та смачним молочком поїти, а комусь і штурханів надавати…

Що ви думаєте про такий розподіл людського життя?

Оцените статью
Притча про справжню сутність людського життя! Незвично глибока історія!