Моя подруга ніколи не була заміжньою. Окрім того, доволі рано в неї пішли з життя батьки. Залишилася сама-самісінька.
Якось при зустрічі запитала її, чи цікаво їй так жити? Адже в мене клопотів, що дня не вистачає, щоб усе переробити. А що ж робить вона? За кого піклується? Чим переймається?
Вона мої питання зустріла сміхом.
-У мене є я – одна-єдина і неповторна, – відповіла жартома. – Займаюся цілими днями собою. Окрім основної роботи, у мене є тренажерна зала, басейн, заняття йогою, зустрічі з друзями.
Розумієш, мені на це все не вистачає часу. Кожна днина розписана по годинах. Адже в житті так багато всього цікавого, лиш би були гроші і бажання чимось займатися.
Так, моя Оля зуміла знайти улюблену роботу, де отримує достойну зарплату. Вона вміє організувати свій час так, що все встигає. І подорожувати, і розвиватися, і посидіти з друзями на каві.
Ну й що, що вік сягає п’ятдесяти. Оля не рахує років. Адже життя її сповнене радощами й досягненнями. Вона попри все щаслива. «Бути заміжнім – це ще не означає бути щасливим», – каже вона. І це справді так. «Важливо бути задоволеним життям. Навчитися досягати того, чого прагнеш», – продовжує вона.
І я з нею погоджуюся. Бо скільки жінок мають сім’ї, але не є щасливими. Бо, крім материнства, жінка повинна мати простір для власного розвитку. Але в нашому житті не кожному вдається вкроїти часу чи грошей для цієї мети.
