Колись давно, у нашій сім’ї трапилася неприємна історія. У мого тата була тітка. Чоловіка вона не мала і дітей теж. Жила одиноко, винаймала квартиру. Потім їй вдалося придбати невеличку однокімнатну квартиру.
Так трапилось, що тітка занедужала і стала прикута до ліжка. Їй необхідний був постійний догляд, жити сама вона просто не могла. Ось тоді й почалися чвари у родині. Сперечалися кому доглядати за тіткою, і хто успадкує її квартиру. Родина у нас невелика, але ж дуже всі ласі до грошей, а особливо до легкої поживи. За лишню копійку й удавитися ладні. А війна за квартиру, узагалі перетворилася на армагедон.
Мої батьки наполягали продати квартиру тітки, а її здати в будинок для літніх людей. Родичі виступали проти цього. Як варіант, розглядалося, щоб все-таки квартиру продати, але орендувати для хворої кімнату та найняти покоївку. Але і ця ідея родичам не сподобалась. Не діло, щоб людина у похилому віці по орендованих квартирах мешкала.
З’їхалася уся родина на нараду, щоб нарешті вирішити, як діяти далі й що робити з хворою тіткою. Та закінчилося все скандалом і преріканнями. Ніхто не хотів за нею доглядати, дбати про її самопочуття, здоров’я – всі хотіли лише квартиру і решту спадку.
Мій брат запропонував такий варіант: тітка житиме з нами. Але натомість, ми продаємо квартиру, ділимо вторговані кошти, а частину суми беремо на її утримання. Але її сестри знову почали обурюватися. Вони спадок хотіли, а доглядати не хотіли.
Тоді мій брат запропонував ще один варіант виходу із ситуації, що всіх турбувала: квартиру все-таки продати, гроші розділити порівну, а тітка житиме у кожного по два місяці. І на крайній випадок – хто доглядатиме за тіткою – тому й дістанеться квартира. Але скандальне обговорювання продовжувалось.
Хтось кричав, що йому необхідні ці кошти, бо вже спланував поїздку на відпочинок у Туреччину, хтось, що треба витратити гроші на лікування тітки, а не дбати про свій добробут, хтось пояснював, що вже оформив іпотеку на власне житло.
Мій батько запропонував брату забрати тітку до себе. У тітчиного брата велике житло, достатньо місця всім. Але його дружина була категорично проти й зразу відкинула цей варіант, щоб навіть не обговорювати.
Вирішилася вся ситуація тим, що і хвора тітка і її квартира дісталася нам та ще одній сестрі. Житло ми продали, гроші розділили. Але у результаті, за тіткою повністю доглядали ми.
Скажу по правді, за чужою людиною не просто доглядати. Кожен звик жити по своєму, у кожного свої принципи. Родичі більше з нами не спілкуються. Напевно, хотіли, щоб ми за тіткою доглядали, а на майно не претендували.
