Роман і Катерина зустрічалися близько двох років. Спочатку міцна дружба, а потім зав’язалося й сильніше почуття. Рома неодноразово натякав, що хоче одружитися, та Катя відхиляла всі ці наміри. Не хотілося так швидко виходити заміж.
Справа в тому, що до Роми у дівчини були довготривалі серйозні стосунки і закінчилось все не дуже приємно. Після того випадку не хотілося знову наступати на ті ж самі граблі.
Звичайно, Ромчика вона любила і поважала. Ніхто ще так гарно не ставився до неї, з такою ніжністю і трепетом.
Та от нарешті дівчина наважилася прийняти пропозицію від коханого. Але трапилося таке нещастя – вона захворіла. Попереду вихідні дні, тому вона надіялась, що скоро одужає.
Та Катя при хворобі завжди лікувалась гарячим чаєм з лимонами. На жаль, в той момент лимонів у неї в домі не знайшлося. Дівчина зателефонувала коханому і розповіла про ситуацію, що склалася. Роман відразу порадив їй замовити доставку всіх необхідних продуктів.
Та чомусь Катерині категорично не сподобалась така відповідь. Вона ніби збісилась:
– А це ще як розуміти? Я що нічого для нього не означаю? Не можна ось так вчиняти зі мною. Хіба можна ось так кидати мене, коли я хвора? Правильно було б йому відразу підірватися і мчатися до мене з усіх ніг.
А жалілась вона подрузі, яка особливо не знала що додати, тільки піддакувала.
Потім вона ще зателефонувала матері, але та не вважала, що донька вчиняє правильно. Навіть не знаю, як пояснити і оцінити ці примхи Катерини.
