Олексій і Ганна знають одне одного ще з дитинства. Їхні будинки стояли поруч, тому в школу йшли разом, додому поверталися окремо, через те, що, коли їх бачили разом, дратували. В дев’ятому класі Олексій почав ходити за Ганною скрізь, куди йшла вона. Це дратувало дівчину, та Олексій не відступав. Після школи їхні дороги розійшлися. Не бачилися шість років.
Коли Ганна приїхала до батьків провідати їх, назустріч ішов чоловік. Щось знайоме в обличчі, порівнялися, впізнала Олексія. Зустрічі раділи обоє, спочатку почали телефонувати одне одному, згодом зустрічатися. Вже через пів року Олексій запропонував одружитися. Навіщо відтягувати, коли кохання спалахнуло зненацька.
Разом прожили три роки. Олексій думав, добре, що дітей не встигли народити, а то мучилися б до кінця життя.
У кожного з них було своє уявлення про життя. Ганна мріяла жити в достатку, щоб в будинку була хатня робітниця, а вона, Ганна жила у своє задоволення. У Олексія такого прибутку не було. Він чекав від дружини смачну вечерю, чистий будинок, помитого посуду. А виявилося все навпаки. Прийде з роботи голодний, вдома їсти немає нічого. В будинку бруд. Пробував умовити прибирати разом. Виходило так, що Олексій прибирає, Ганна сидить розповідає йому новини. Навіть посуд мити не хоче.
Де й ділося кохання в Олексія. Розлучилися, коли зрозумів, що Ганну не переробиш.
