Руслан насторoжено дивився на Олесю. Він намагався зрозуміти, чи вона знає про його зраду. Можливо, й досі вірить його словам про зайнятість на роботі? Від однієї згадки про побачення з Оксаною йому було сoромно дивитися в очі дружини

Руслан насторожено споглядав реакцію дружини на те, що він знову прийшов серед ночі. Може, вона вже й здогадується про його зраду? Таке повторюється майже щодня. І його відмазки про зайнятість на роботі, напевно, вже не діють на Олесю.

Від однієї лише згадки про побачення з Оксаною йому стає соромно дивитися в очі дружини. Сьогодні була неповторна ніч: романтична вечеря при свічах, обмін подарунками, шампанське та фрукти у ліжку в перерві між любощами. Для нього й Оксани це було невеличке свято, адже вони зустрічаються рівно шість місяців. Цей цукерково-квітковий період триває майже півроку! Він обережно ховає запонки, що подарувала коханка, аби дружина не побачила, до гаманця.

Руслан та Олеся живуть разом двадцять п’ять років. Їхній син Олексій вже закінчив навчання в університеті. У нього вже була дівчина, з якою він мешкав на орендованій квартирі. Олексій влаштувався на роботу і повністю забезпечував себе. Від батьків вже грошей не брав, хотів бути самостійним і всього домогтися без їхньої допомоги. Руслан та Олеся не заважали хлопцю влаштовувати особистий простір та не втручалися у його справи.

Однак у батьків часто виникало почуття безвихідності і непотрібності – Олексій майже не бував вдома та рідко заїжджав, бо жив в іншому місті. Особливо відчував якусь пустку на душі Руслан. Навіть ласка та ніжність Олесі не допомагали заповнити ту порожнечу. Аж поки в його житті не з’явилася Оксана. Тільки після неї Руслан почав знову жити повноцінно. 

Чоловік почав ретельно доглядати за собою: майже щодня брився, купував собі гарні та стильні речі. Він поводив себе підозріло, однак вважав, що Олеся зовсім не помічає цього.

А дружина все те розуміла і страждала з цього приводу. Вона постійно згадувала Руслана люблячим та ніжним чоловіком. Пам’ятала, як він приходив з роботи раніше, щоб ощасливить її, з букетом улюблених ромашок для неї. Перед очима стояло народження Олексійка та зустріч з Русланом біля пологового будинку! Вона пам’ятає, як він тримав в руках сина і цілував його в очі. Руслан був найкращим батьком! Де ж тепер дівся її коханий чоловік?!

Нещодавно подруга розповіла, що бачила її чоловіка з коханкою. Як тепер можна пробачити зраду? Це боляче і страшно. Олеся й подумати не могла, що Руслан колись проміняє їхню сім’ю! Вона ж була берегинею родинного вогнища, всім жертвувала заради чоловіка та сина. Як їй жити тепер?

Через тиждень в Олесі був ювілей. Їй було 50 років. Приїхали друзі та син. Олексій на святі заявив, що збирається одружитися. Все наче, як і всіх… Сім’я…виростають діти… Та щастя Олесі зникло, догоріла його остання іскорка. Однак жінка раділа за свою дитину. Аж на душі легше стало від його приїзду, вона ж так давно сина не бачила!

Потім гості роз’їхалися, а Олеся з Русланом пішли відпочивати по різних кімнатах. Більше жінка не змогла терпіти і зранку, коли чоловік швидко збирався на роботу, щоб не зустрітися поглядами з дружиною. Та вона сама підійшла до нього, щоб не відтягувати цю розмову. Олеся попросила Руслана розповісти всю правду, все начистоту. І він в усьому зізнався. Чоловік розказав, що кохає іншу і більше не хоче жити з Олесею. 

Увечері він повернувся, склав валізу і пішов назавжди до Оксани. А Олеся залишилася у їхньому будинку разом із своєю самотністю. Спочатку просто ревіла… А тепер, через місяць, думає, як їй жити далі. Жінка намагається звикнути до життя без Руслана.

Про іншого чоловіка Олеся не думає. Сподівається, що у сина народиться дитина і вона буде зайнята онуком або онучкою.

Оцените статью
Руслан насторoжено дивився на Олесю. Він намагався зрозуміти, чи вона знає про його зраду. Можливо, й досі вірить його словам про зайнятість на роботі? Від однієї згадки про побачення з Оксаною йому було сoромно дивитися в очі дружини