Сама попросити я не можу, бо переживаю діти подумають, що я їм не рада і припинять приїздити в гості.

У мене є двоє дітей – син і донька. Вони уже давно стали дорослими, але для мене так і залишаються дітьми. У дочки також двоє дітей, у сина поки що немає. Він лише нещодавно одружився, але моя невістка уже при надії.

Живу я одна у будинку за містом. Мого чоловіка не стало десять років втому. Хвороба швидко забрала його від нас. Щоб я не сумувала та не почувала себе самотньою діти та онуки часто приїжджають до мене в гості на вихідні. Я люблю їх зустрічати та чути дзвінкі дитячі голосочки та радісний сміх.

Я розумію, що мої рідні приїжджають додому відпочити від роботи та посмакувати моїми стравами. До їх приїзду готуються спальні, я закуповую продукти та починаю готувати різні страви. Для дочки – млинці із сиром, для сина – запечену курочку. Онуки люблять мої пироги. Тим більше потрібно прибрати до приїзду гостей та сховати усі скляні речі, бо онуки ще ті шибеники.

Їх приїзд – це завжди свято, тому в додачу до всього приготовленого я печу свій фірмовий торт та солодкі трубочки. До пізньої ночі ми сидимо за святковим столом та говоримо про різні речі. Я слухаю, як діти діляться своїми історіями життя та радію, що у них все добре. Потім усі гості розходяться по своїх кімнатах. Мені ж залишається лише одне – прибирання.

Прибравши зі столу, я мию посуд, а потім ще й готую на ранок оладки й пампушки. Лягаю спати далеко за північ, а о 6 ранку уже на ногах, бо ще ж домашнє господарство потрібно нагодувати та напоїти. Не те щоб я жалілася, але хіба не можна було б мені допомогти хоч з чимось? Зятя і невістку я не враховую, як-не-як вони точно в гостях, але ж рідним я не чужа людина. В дитинстві вони постійно мені допомагали, а як виросла, так і забулися про поміч.

Роботи у мене багато, руки уже не ті, все не встигаю. Те, що раніше могла переробити за день, тепер можу розтягнути на цілий тиждень. Особливо турбує спина.

Коротко кажучи, мені потрібна допомога, як не крути. Сама ж попросити я не можу, бо переживаю діти подумають, що я їм не рада і припинять приїздити в гості. Крім того, вони й так працюють на роботах, а тут ще і я заставлятиму їх трудитися. З іншої сторони: роки уже беруть своє і мені важко з усім справлятися самостійно. Не знаю, що робити.

Оцените статью
Сама попросити я не можу, бо переживаю діти подумають, що я їм не рада і припинять приїздити в гості.