Народна мудрість каже: «Син – до вінця, а дочка – до кінця». І це цілковита правда… Щасливі ті жінки, які мають дорослих доньок. Просто заздрю їм білою заздрістю! – розповідає Маргарита Іванівна для сусідки.
От що з того, що я виростила трьох синів, як дубів? Виросли і все, матір їм треба була, коли були маленькі. А зараз навідуються рідко, не цікавляться моїм життям. А от якби я мала дочку, то цього точно не було б. З невістками стосунки нормальні, бо живемо далеко одне від одного.
Дочка ближча до матері, як не крути. І словом добрим розрадить, і допоможе по господарству.
В молодості я так мріяла заплітати дівчинці коси і одягати її у плаття. А замість того була змушена нашивати латки на подертих штанах від футболу.
Я так заздрила своїм подругам в яких є доньки. Ну чому не можна вибирати стать дитини? Так би було простіше для усіх.
Навіть коли вже йшла на пенсію, то купила собі собаку Джекі з довгою шерстю, щоб за нею доглядати.
Завжди розчісую шерсть і одягаю кумедні комбінезони. І повторюю:
Ти маєш бути гарною! Ти ж дівчинка!
Ось до чого довело мене бажання мати дочку,-сміється Маргарита Іванівна.
А Ви як вважаєте? Чи впливає стать дітей на те, як вони дбають про батьків у старості?
