Нещодавно я вийшла заміж. Мене звати Світлана, мого чоловіка Олександр. Я підійшла до цієї події дуже відповідально, тому ми з чоловіком ретельно готувалися. Обрали запрошення, ресторан та навіть замовили декілька номерів у готелі для нас та наших батьків. Організували все на найкращому рівні.
Напевно усі хочуть зробити цей день найкращим та ідеальним. Для святкування обрали комплекс ресторан та готель за містом аби можна було гарно відсвяткувати усім разом. Всі наші друзі та родичі були приємно здивовані тим, як ми організували це свято.
Свято йшло до завершення і вже пора було йти відпочивати. Протягом дня усі наші друзі підколювали нас стосовно першої шлюбної ночі, але ніхто з них навіть не здогадувався, що насправді ми робитимемо. Після святкування ми настільки втомились, що коли зайшли до себе в номер навіть не помітили, що двері закрили не щільно. Вже у номері ми вирішили подивитися, що нам подарували друзі та родичі. Півночі ми відкривали всі подарунки. Кожен подарунок ми обговорювали, хто подарував щось дуже дороге та коштовне, хто щось дешевше. Але ми навіть подумати не могли, що нашу розмову усі чують.
Чоловікового дядька Колю ми назвали скнарою, адже він подарував набір чарок та стаканів, які коштують не більше 800 грн разом, а мого дідуся Толю дурнем, бо він подарував нам стару вишивану сорочку, яка колись йому перейшла у спадок від його батьків. Та і багато чого в такому репертуарі.
Ми заснули вже під ранок коли відкрили всі коробки та обговорили всі подарунки. Прокинувшись зранку, я не розуміла, що сталося, адже всі себе поводили стосовно нас дуже не привітно. Тому вирішили запитати у своєї мами, і вона відповіла:
– Ви хоча б двері закрили, перед тим як обговорювати свої подарунки, ми чули всі ваші огидні розмови.
Мені стало ніяково. Мій тато після цієї ночі взагалі не розмовляє з нами. Навіть не хотів вислухати нас коли ми просили вибачення. Ще ніколи мені не було так соромно. Я намагалася організувати найкраще весілля, але сама все зіпсувала.
