Ми з Мариною прожили разом вісімнадцять років. Я вважав, що ми дуже щасливі разом і дружина щиро мене кохає. У мене було все: велика квартира, робота і гарна жінка. Я ніколи не думав, що можу залишитись сам. Я мав свою авто майстерню, тому добре заробляв. Жінка часто зі мною сваритись, якщо у неї проблеми на роботі, то усю злість вона зривала на мені. Я старався її заспокоювати і не переймався через часті сварки, бо у всіх сім’ях є проблеми.
А шість місяців назад Марина сказала мені, що закохалась в іншого чоловіка і переїжджає до нього. Я був шокований, бо ніколи не міг подумати, що дружина мене зраджує. Коли вона пізно приходила з роботи я наївно їй вірив, що вона мала багато справ. Я ніколи у ній не сумнівався, а потрібно бути уважнішим. Коли я залишився сам, то вирішив записатись на плавання і почав туди щодня ходити.
Колись я завжди хотів плавати, але завжди не мав часу, бо хотів вільні вечори проводити з дружиною. Зараз я був самотнім, тому із задоволенням робив те, що подобається. На заняттях я викладався на повну і приходив додому втомленим, тому міцно спав усю ніч. Через декілька місяців я помітив, що схуд і навіть помолодшав. Багато жінок почали звертати на мене увагу і згодом я почав зустрічатись з молодими дівчатами. Але серйозних стосунків я поки не планую, бо боюсь, що мене можуть зрадити.
За цих шість місяців я зрозумів, що самому мені бути краще чим жити з жінкою. Ніхто мене не критикує, не вимагає грошей і чіпляється за дурниці. Увесь свій вільний час я можу проводити, як хочу і не потрібно виконувати забаганок своєї другої половинки. Добре, що моя дружина пішла від мене, бо зараз я дійсно щасливий.
