Одного разу літня жінка біля свого подвір’я знайшла собаку. Він був дуже голодний зі зламаною лапою та подертим вухом. Наталі було дуже жаль тварину і вона вирішила його взяти жити до себе.
Жінка була дуже хорошою і люблячою господаркою. Через деякий час собака дуже прив’язався до бабусі та завжди хотів бути біля неї. Вона назвала тварину Бруно.
Одного разу жінка з собакою відправилась на прогулянку до лісу. Він побіг вперед і загубився. Олена довго шукала тварину, але так і не знайшла.
Минуло декілька місяців і жінка захворіла та померла. Про собаку знали родичі жінки, але вони були впевнені, що він ніколи не повернеться.
Минуло шість років і про тварину ніхто нічого не знав. Але декілька днів назад Бруно повернувся додому, але він не знав, що господарка померла. У будинку зараз живе племінниця власниці. Вона впустила собаку у будинок, бо впізнала його. Дівчина знала, як її тітка сильно любила Бруно і сумувала через те, що він пропав. На жаль, у дівчини алергія на шерсть, тому вона була змушена віддати собаку у притулок для тварин.
Згодом про те, що тварина повернулась додому дізналась близька подруга Наталі і вона вирішила забрати собаку до себе.
Зараз Бруно має господарку і живе в новому будинку. У нього нелегка доля і добре, що зараз він знову має де жити.
