Народити відразу декількох дітей — це не тільки велике щастя, але і велика відповідальність. Не всі сімейні пари справляються з труднощами й частот вони розходяться. У більшості ініціаторами розлучення стають чоловіки, а матусі залишаються сам на сам з усіма подальшими проблемами по вихованню.
Герої нашої історії познайомилися ще в школі. Між ними виник роман, який переріс у великі почуття. Закінчивши інститут, хлопці одружилися і навіть повінчалися в церкві.
Варя працювала вчителькою в школі, а Діма викладачем математики в одному з московських інститутів. Сім’я була небагата. Варя народила першу дитину, але вона захворіла і померла. Потім вона ніяк не могла знову завагітніти й лікувалася гормональними препаратами, а це своєю чергою спровокувало багатоплідної вагітності.
Зробивши перше УЗД, лікарі побачили чотирьох ембріонів, а на другому вже побачили, що їх п’ять. Всі були приголомшені й молода пара і лікарі.
Лікарі вмовляли Варю залишити три ембріони, оскільки була загроза її життю і нормального розвитку всіх п’ятьох діточок. Але пара вирішила залишити всіх. Чи не хотіли позбавляти когось зі своїх дітей життя.
Всі лікарі, до яких зверталися Варя і Діма боялися брати на себе відповідальність за пологи. Був великий ризик що не виживе ні мати, ні діти.
Пара спробувала народити за кордоном, але це було дуже дорого і грошей на це у них не було. Вони вирішили розповісти свою непросту історію в соц. мережах і по телебаченню. Це допомогло, їм невідомий чоловік перерахував всю необхідну суму грошей.
Вони вирушили народжувати до Великобританії. Лікарі дуже постаралися, щоб все було добре. На 6 місяці вагітності Варя народила п’ять прекрасних дівчат, але деякий час вони потребували залицянні медпрацівників. Коли лікарі дозволили сім’я повернулася додому.
В аеропорту велику сім’ю чекало багато людей. Представники міської мерії подарували батькам чотирикімнатну квартиру.
За початок був не просто. Те нагодуй всіх, то уклади спати, то переодягни, хоч розірвись. Після народження дітей Варя більше не повернулася працювати в школу. Немає часу.
Коли дівчатка підросли міська влада допомогла їх відправити в дитячий сад, а потім і в школу.
Сім’я живе щасливо, як і у всіх є свої радості та переживання. Зараз дівчаткам вже по 12 років.
Батьки — церковні люди й в цьому ж дусі виховують своїх дітей. Дівчата ходять в школу і на різні гуртки, а також вони відвідувачі недільної школи де виховують віру в Бога.
Діма дуже любить своїх дівчаток і не дивлячись на робота завжди знаходить час взяти участь в їх вихованні. Він опора дружини й дітей.
Пригадую зовсім протилежну історію, де чоловік вирішив піти від відповідальності й залишив дружину з п’ятьома маленькими дітками. Навіть від виплати аліментів ховався. Це була попередня історія Про Оксану Кобелецьке, пам’ятаєте?
