Дружина повернулася додому і побачила торт – сюрприз вдався. Теща мені дуже допомогла і навчила готувати.
Я одружився дуже рано у двадцять два роки ще коли навчався в університеті. Світлана була моєю однокурсницею. Я її побачив і відразу закохався в блакитні очі дівчини і довге чорне волосся. На п’ятому курсі я їй освідчився і вона погодилася вийти за мене заміж. Весілля ми справляли тільки в колі близьких родичів і друзів.
Ми вирішили жити у тещі, бо в неї була велика двокімнатна квартира. Я не вмів готувати їжу, але завжди хотів навчитися. Інколи пробував жарити омлети, варити гречку і на цьому мій кулінарний досвід закінчувався. Дружина смачно готувала, тому мені не потрібно було вчитись.
Теща завжди до мене добре ставилась і говорила, що бажає мені і її донці щастя. Я працював зранку до вечора на роботі і коли приходив ввечері додому мене завжди чекала смачна вечеря та усміхнена дружина. Усе в нас було добре.
Світлана завагітніла і через дев’ять місяців народила дитину. Вона не могла допомагати вдома Марії Іванівні, тому я вирішив це робити. Ввечері коли я приходив, то готував їсти і прибирав. Вони говорили, що їм не потрібна моя допомога, але вирішив, що не можна усю хатню роботу залишити тещі.
Якось я вирішив на вечері зробити макарони по флотський, мені здавалося, що це досить проста страва з якою я легко впораюсь. Макарони я вмів готувати, а ось підливу ні.
Я кинув фарш на сковорідку і відійшов до кімнати, щоб взяти мобільний телефон. Через декілька хвилин запахло жареним, прийшов до кухні, а там усе згоріло. Теща як це побачила, то заспокоїла мене і сказала, що нічого страшного – це перший раз. Похвалила мене за макарони, які вдалися і натерла до них твердого сиру. Вечеря завдяки їй була смачною.
В суботу ввечері я вирішив зліпити пирогів, тісто у мене вдалося. Я зліпив велику тацю пирогів і кинув їх варити у каструлю. На жаль, як виявилось їх потрібно готувати десять хвилин, а я варив сорок хвилин і вони в мене розвалилися.
Знову у мене нічого не вийшло, я дуже засмутився і вирішив більше не готувати. Але теща сказала, що нічого страшного і мені наступна страва має вдатися.
У дружини був день народження і я хотів зробити їй сюрприз приготувати її улюблений торт “Наполеон”. Коли теща зайшла на кухню і побачила, що я готую, то дуже зраділа. Я зліпив тісто та розкатав коржі, розігрів духовку. Згодом поставив один корж пектися, але відволікся і він у мене пригорів. Я думав Марія Іванівна буде сваритись і говорити, що в мене не вийде. Але жінка підійшла до мене і почала допомагати, вона зробила крем і виставила правильну температуру у духовій печі.
Всі мене дуже хвалили, бо цього разу торт дійсно вдався на славу.
Теща ніколи мене не сварила зі зіпсовані продукти, завжди підтримувала і підказувала. Якщо не виходило у мене завжди казала не здаватися, а спробувати ще раз. Завдяки їй я навчився правильно м’ясо жарити, пироги та пельмені готувати і солодку випічку пекти.
Через два роки з допомогою тещі я навчився готувати, мені це заняття дуже сподобалося. Зараз я вже можу впевнено сказати, що кулінарія – це моє.
А згодом я вирішив ресторан свій відкрити, дуже сподобалося мені куховарити. Через чотири місяці у мене було багато відвідувачів всі мене хвалили. Ми з дружиною назбирали на машину, а згодом на квартиру. Через одинадцять років я переїхав від тещі жити окремо і дуже їй вдячний, що вона навчила мене готувати.
