Після одруження мій син привів невістку жити до нас у квартиру. Я не заперечувала. Андрій її дуже кохав, та й дівчинка добре, привітна. Для того аби винаймати житло потрібно мати гарну зарплатню, а син поки що не мав таких грошей.
Квартиру ми маємо гарну, велику трикімнатну. Ось у нас так і вийшло, що в одній кімнати син з невісткою, в іншій я з чоловіком, і в третій кімнаті мій тато, ця кімната була найменшою, ми її раніше використовували як склад. Батька я забрала до себе жити незадовго перед одруженням сина.
Спершу все було добре. Син та невістка зранку йшли на роботу і їх не було вдома цілий день. Невістка приходила пізніше сина додому, адже їй далі їхати. Дуже рідко я бачила її на кухні. Ввечері пізно повернувшись додому вона їла тільки фрукти, іноді ще робила бутерброди й пила сік в їхній з чоловіком кімнаті.
Зазвичай кожні вихідні вона була у своїх батьків. Але зараз почала все рідше до них їздити й більше буває вдома. Часто щось готує на кухні. Одного разу вона почала мені говорити, що не задоволена тим, що дідусь живе pазом з нами, адже він має своє житло, то нехай там і живе, а тут тільки всім заважає.
Я не хотіла сваритися тому вирішила удати, що не почула. Але вона повторювала свої слова і я відповіла, що дідусь не може сам жити, за ним потрібно доглядати. Він дуже тихий чоловік. І кому не заважав. Невістка тільки глянула на мене незадоволеним поглядом.
Після цього вона не заспокоїлась, а навпаки це стало нормально коли вона виказує своє не задоволення. Я дуже дратувалася з цього приводу. Я була настільки розлючена, що сказала, якщо щось не подобається, то вони можуть винаймати житло і жити окремо від нас усіх.
Через два тижні син повідомив, що йому запропонували роботу в іншому місті з високою заробітною платою і тому вони переїздять туди.
Я нічого не сказала йому, хоча серце защемило від суму та болю. За стільки часу я звикла, що син завжди поруч. Але як така справа то напевне нехай їдуть, вони ще молоді та і зрештою буду в гості приїздити.
Скажіть, як би ви вчинили на моєму місці?
