Спочатку було неймовірно важко, а потім, коли рожеві окуляри спали, була здивована, як я так могла закохатися в маніпулятора

Стосунки – це основа нашого життя. Без них ми ніяк, бо все базується на них. Вони нам приносять як приємність, радість, щастя, так і дискомфорт, біль, невдоволення.

Розкажу вам про біль у стосунках. Це, мабуть, найбільше страждання, яке мені довелося пережити сьогодні.

Познайомилася з хлопцем. Він був на сім років старшим за мене. До того в нього вже були стосунки. Достеменно не знаю, чому він розлучився з першою дружиною. Вірніше, вона його покинула, виїхавши на постійне місце проживання в іншу країну. Він не захотів, сказав, що в Україні на цей час у нього був уже бізнес. А що він робитиме там, у чужій країні?

Сказав, що я йому дуже подобаюся, і він не проти мати зі мною стосунки. На цей час у мене нікого не було. Новий знайомий сподобався мені ерудованістю та обов’язковістю, а також як мужчина.

Ми почали зустрічатися. У перший місяць наших взаємин я по суті перетворилася в маріонетку в його руках. Зрозуміла, що закохалася по вуха. На початку нашого знайомства ми бачилися майже щодня. Миті, проведені разом, були просто неймовірно солодкі. Але це були всього лиш миті. Бо потім зважаючи на буденні клопоти, роботу, ми бачилися лиш раз у два тижні. І не частіше.

Звісно, мені хотілося з ним спілкуватися про все на світі. А в нього на це не було часу. Розмова по телефону тривала не більш як 12 хвилин і все. Мій коханий був доволі мовчазний і не завжди в гуморі.

Уже пізніше я збагнула, що це один з методів маніпуляції дівчиною чи жінкою. У нього і близько нема на меті поглиблювати ці стосунки, впускати мене в свою душу. Його цілком влаштовують такі короткотривалі зустрічі для задоволення власних потреб і не більше. Можливо, я навіть у нього не одна. Чому б ні?

Коли я це збагнула, то вже перебувала в нього в сітях, вибратися з яких для мене було не так просто.

І це очевидно відчув мій коханий і почав проявляти жорсткість і жорстокість щодо мене. Мені було боляче. Він травмував мою психіку, але вдавав, що все йде нормально, що це я чогось досікуюся до нього.

Коли люди стрічаються, то не може бути таких жорстких обмежень у телефонних розмовах. Спілкування по телефону для близьких людей хоч раз у день повинне бути нормою, а не виключенням. Я погоджувалася на дзвінок раз у три дні. Проте така розмова не завжди була успішною. Хоч він не говорив мені нічого поганого, навпаки часто сипав компліменти, але я відчувала, що це гра. У інтонації і ставленні не було щирості. І мене це просто вбивало.

Я не могла перебувати далі в токсичних стосунках. Через брак спілкування з ним у мене просто «їхала голова». Мені хотілося бодай на мить почути його голос, поділитися власними емоціями, разом порадіти життю. Того у нас не було. У мене було відчуття, що я задихаюся від напливу власних почуттів. Тому пішла напролом з думкою про те, або наші стосунки наберуть якіснішого рівня, або ми розстанемося.

Очевидно він був до того готовий. Розумів, що я так далі не зможу продовжити наше спілкування. А він нічого не хотів змінювати у власному житті. Він був повним егоїстом, який не розумів, що таке емпатія і що таке душевний біль.

Він виправдовував власну жорсткість і жорстокість у ставленні до мене властивістю характеру. Сказав, що цього йому вже не змінити і якщо я люблю його, то маю прийняти таким, яким він є. Я на хвилі почуттів була не проти знаходити спільну мову з ним, але цієї «мови» не було – лишень мовчання у відповідь.

Я врешті сказала «прощай» і перестала з ним спілкуватися. Спочатку було неймовірно важко, а потім, коли рожеві окуляри спали, була здивована, як я так могла закохатися в маніпулятора, який до того ще й виявився повним егоїстом.

Оцените статью
Спочатку було неймовірно важко, а потім, коли рожеві окуляри спали, була здивована, як я так могла закохатися в маніпулятора