Спочатку на мене нехай переоформлять дім, а тоді я буду їхню матір доглядати. Їхня родина мені чимало життя псу_вала. Зате тепер вони вирішили, що найкраще свекруху буду доглядати я. А рідним дітям на це часу немає. Я пригадала, як вона зн _ущалася наді мною.

З Назаром ми познайомилися на випускному в університеті. Він усіляко намагався привернути мою увагу. Я зрозуміла, що цей хлопець до мене ставиться, як до жінки, з якою він бажає провести все своє життя. Я теж була на сьомому небі від щастя від зустрічей з ним.

Через декілька місяців Назар запропонував мені вийти заміж за нього. Звісно ж, я погодилася. Наступного дня ми пішли знайомитися з його батьками. Мама мого коханого виявилася непростою жінкою. Спочатку вона недовірливо дивилися на мене. Потім відверто заявила, що я не підходжу Назару. Галина Миколаївна навіть запевнила, що ми зможемо бути разом тільки тоді, коли її не стане. В іншому випадку нашому шлюбові не бувати.

Назар тоді розгнівався на свою маму. Він дуже мене кохав. Тому зробив всупереч їй. Назар тихо запитав:

– Не хочеш сприймати мій вибір? Не бажаєш бачити свою невістку донькою? Тоді про мене, свого сина, можеш забути. Я кохаю Оленку і хочу бути з нею. Я так вирішив і все!

Свекруха все-таки сприйняла рішення Назара. Вона навіть на весільний бенкет прийшла. Однак без подарунка. Привітала лише крізь зуби, в кінці промовивши тихенько: “Побачимо ще, скільки ви разом будете!”

Потім довелося мені ще й жити в одному домі з Галиною Миколаївною. Це було недовго. Та вона скільки моїх нервів з’їла! Скільки крові випила з мене! Я прямо так і сказала Назару: “Або розлучаємося, або йдемо жити окремо!”. Чоловік пішов за мною. Що тільки його мати після цього не робила! Я думала, що збожеволію через її інтриги!

А нещодавно зі свекрухою трапився нещасний випадок. Вона потрапила у ДТП та пошкодила хребет. Відтоді Галина Миколаївна може рухатися лише на інвалідному візочку та потребує сторонньої допомоги. Моєму чоловікові немає часу доглядати за мамою, бо він щодня на роботі допізна. А його сестра Катря, рідна донька моєї свекрухи, взагалі вирішила, що найкраще за їхньою мамою буду доглядати я. Звісно, я в лікарні працюю, тому знаю, що робити такими людьми. Але мене збентежило, що Назар і Катря самостійно прийняли це рішення. Мене навіть не запитали. А мій чоловік навіть поставив мене перед вибором: або я доглядаю свекруху, або мене чекає розлучення.

Тоді я пригадала, як свекруха знущалася наді мною весь час, доки я жила з Назаром. І заявила чоловікові та його сестрі:

– Я буду доглядати. Але це станеться лише після того, як Галина Миколаївна зробить заповіт на дім на мене!

Вони на мене розсердилася дуже, особливо Катерина. Ну а що? Я вважаю, що правильно вчинила. За таке ставлення до мене, я буду тепер підгузки змінювати? Мені шкода свекруху, але я згадую, як я з нею жила: пакощі лише та знущання від неї. Після цього мені за нею доглядати зовсім немає бажання.

Оцените статью
Спочатку на мене нехай переоформлять дім, а тоді я буду їхню матір доглядати. Їхня родина мені чимало життя псу_вала. Зате тепер вони вирішили, що найкраще свекруху буду доглядати я. А рідним дітям на це часу немає. Я пригадала, як вона зн _ущалася наді мною.