Одного разу ми з чоловіком машиною їхали на відпочинок у Карпати і недалеко від заправки ми побачили бабусю, яка сиділа біля дороги. Вона була дуже сумною і ми зупинились дізнатись, що сталось і чому вона сама там сидить.
Ми підійшли до жінки та запитали:
– Доброго дня, у вас щось трапилось?
– Все гаразд. – відповіла жінка. – Я чекаю на свого сина.
А потім те, що розповіла бабуся нас дуже здивувало. Ця розповідь була схожа на історії коли горе-матері кидають своїх дітей і тікають, але навпаки. Адже цю стареньку жінку біля дороги покинув її син. Ми довго не могли повірити, що ця історія є правдивою.
Після того коли ми вислухали бабусю, то поїхали на заправку, яка знаходилась поблизу. Ми запитали про жінку в касира і він сказав, що він намагався їй допомогти і розпитати де вона живе, але так і нічого від неї не дізнався.
Чотири роки назад біля заправки зупинилась машина і з неї молодий чоловік вивів цю жінку та сказав їй чекати його біля дороги, а сам поїхав.
Жінка прочекала сина увесь день, але він не повернувся. Минуло вже багато часу, а жінка сидить біля дороги і чекає на сина. Вона вірить, що він повернеться за неї. Касир і інші працівники заправки допомагають їй, годують і дають теплий одяг та ковдри.
Нам з чоловіком після почутої історії було сумно і дуже жаль літню жінку. Ми ніколи не думали, що рідна дитина зможе так вчинити з матір’ю.
