Високий темноволосий Степан подобався багатьом дівчатам. Але парубок довго не міг знайти свою половинку, хоч і найгарніші дівчата у селі мріяли зустрічатись з ним. Хлопець вірив у кохання, тому шукав ту єдину до якої відчує справжні почуття.
Згодом хлопець знайшов своє щастя, нею виявилась сором’язлива, тиха дівчина. Усі дивувались його вибору, бо Василина не була красунею, вона поряд з іншими дівчатами виглядала, як сіра мишка.
– Як такий розумний і гарний хлопець захотів одружитись з такою дівчиною? – говорили, між собою люди у селі. – Він заслуговує на кращу дружину.
Батько Степана також не вірив, що його син одружиться із цією дівчиною. Він уявляв, що біля його сина буде одна із сільських красунь. А ця дівчинка не тільки не є гарною, а ще з дуже бідної родини.
– Батьку, Василина дуже добра і розумна дівчина. Вона щиро кохає мене, а – її. Усі говорять, що біля мене має бути найгарніша дівчина села, але я вважаю, що краса – не головне. Я вірю в кохання і ці почуття є у мене до цієї дівчини, тому я думаю, що ми будемо щасливі разом і в нас буде все гаразд. – говорив син батькові.
Андрій Миколайович вислухав слова сина і вирішив не заважати йому, нехай одружується з дівчиною, яку щиро любить. Через три місяці молоді люди відсвяткували весілля. Вони вирішили орендувати квартиру місті та переїхали туди жити. Хлопець знайшов хорошу роботу, а його дружина завагітніла і вони з нетерпінням чекали народження первістка. У них народились близнята – дві дівчинки. Назвали їх Оксана і Надія.
Василина виявилась дуже хорошою матір’ю і дружиною. Вона добре дбала про чоловіка і дітей, завжди в хаті було прибрано, приготована смачна їжа. Діти нагодовані, добре одягнуті і доглянуті. Жінка переживала, що б її чоловік добре висипався, бо він приходив втомлений з роботи. Тому вона завжди сама доглядала за дітьми і виконувала хатні обов’язки.
Багато чоловіків почали заздрити Степану, бо їхні красуні нічого не хотіли робити вдома і тільки дбали про свою зовнішність. Були такі жінки, які увесь день проводили у салонах краси або пліткуючи з подругами і чоловіки змушені були усе робити самі: на роботу ходити, вдома прибирати, їсти готувати і за дітьми дивитись.
Минуло декілька років і Степан потрапив у аварію. Він їхав додому на автомобілі ввечері в нього на повній швидкості врізалась автомобіль. Виявилось водій, який заїхав у нього був нетверезим. Молодий чоловік отримав серйозні травми і йому потрібна тривала реабілітація.
Усі думали, що Василина покине чоловіка. Нащо здоровій жінці хворий чоловік? А вона навіть не думала його залишити. Жінка кожного дня ходила до нього у лікарню та підтримувала його. Вона сама виховувала дітей, працювала і завжди говорила своєму коханому:
– Одужуй. Я вірю, що в нас буде все гаразд. Діти вдома чекають і ти маєш стати на ноги!
Жінка допомогла своєму чоловікові повірити у одужання і через рік він знов зміг ходити.
Минули роки і їхні діти уже виросли, а вони і досі разом. Чоловік з дружиною люблять та поважають один одного, вони дуже щасливі разом.
