Світлана йшла додому. Надворі ніч, взагалі нічого не видно. Завжди на стовпі була лампочка, яка освічувала дорогу, але зараз немає. Дівчина пройшла кільки кроків вперед і перечепилась та впала у калюжу, оскільки недавно був дощ і ще не висохла земля. Виглядала Світлана не дуже добре після падіння. Вона вся мокра, брудна, а ще сумочка відкрита, бо вона хотіла телефоном підсвітити дорогу і все, що було у сумочці випало також у калюжу разом з телефоном. Дівчина встала, зібралась та засмучена пішла бистро додому.
Її чоловік вже чекав Світлана біля воріт, адже час пізній та і він помітив, що дружина чомусь запізнюється. Він хотів піти їй на зустріч, але дівчина як раз прийшла додому, чоловік звернув увагу, що ліхтар не світиться. Вона жалілася чоловіку, що через те що немає освітлення вона впала. Її чоловік тільки вкрутить лампочку та її через декілька днів уже немає. Світлана двічі на місяць працює до пізньої ночі, через це їй доводиться йти додому коли вже дуже темно. І завжди саме перед будинком немає освітлення.
Через тиждень коли Світлані знову на нічну зміну чоловік купив нову лампочку і вкрутив її у ліхтар на вулиці. Він прив’язав до лампочки мотузку і провів її до себе в будинок. Якщо хтось захоче викрутити лампочку, мотузка буде смикатися і в будинку це буде видно та чути. Ось такий метод, щоб дізнатися хто постійно викручує лампочку. Три дні ніхто не чіпав. На четвертий день мотузка почала рухатися. Артем вийшов з двору, щоб побачити хто ж там. Він посвітив своїм ліхтариком на стовп і побачив сусіда у якого була драбина та лампочка в руках.
Сусід не очікував, що його хтось застане у цей час і з переляку випустив лампочку з рук. Вона впала на асфальт і розбилася. Артем сказав сусідові, що завтра має бути світло, тобто вкручена лампочка. Якщо він цього не зробить, то усі сусіди будуть знати хто це робить і з ним буде серйозна розмова. З того часу ліхтар завжди світився.
