Ми з чоловіком декілька місяців тому купили собі дачу. Хотіли літом відпочивати на свіжому повітрі і садити на городі овочі та фрукти. Будинок був старим і нам довелося ремонтувати його. Володимир відремонтував дах, бо він протікав, поставив нові вікна і пофарбував стіни.
Роботи було дуже багато, тому чоловік узяв відпустку і увесь місяць приводив будинок до ладу. Але коли я приїхала на дачу, то не вірила своїм очам старий будинок став дуже гарним та чистим. Я була дуже задоволена тим, як привів до ладу дачу мій чоловік.
Ми вирішили залишитись у будинку декілька днів і я зрозуміла, що воду з криниці важко носити відрами. Тому ми домовились з чоловіком провести її додому. У сусіда не було своєї криниці, тому він воду набирав у нас. Я запропонувала Володимиру Івановичу провести воду і до свого будинку, але він не захотів.
Через декілька тижнів у нас на дачі була вода і ми були дуже щасливими. Але наш сусід злився на нас через те, що він змушений носити у відрах воду, а ми ні. Він хотів підєднатись до нашого водопроводу, але чоловік йому не дозволив, бо гроші на насос і за роботу майстра він не давав.
Через це вони дуже посварились і сусід штовхнув мого чоловіка та кинувся на нього, я не могла їх роздійняти, тому викликала поліцію. Вони заспокоїли наглого сусіда і ми вирішили більше не дозволяти йому набирати воду з нашої криниці. Тепер Володимир Іванович змушений викопати колодязь на своєму подвір’ї, щоб мати воду.
