Сусіди насміхались, що вона так спішить видати дочок заміж

Коли Олена втратила чоловіка, це стало справжнім випробуванням для неї. Вона залишилась сама з трьома малими дітьми на руках. А крім того, щоб діти були ситі, потрібно подбати ще й про їх зовнішній вигляд, про виховання. А побутові клопоти теж не стануть чекати: виростити городину, доглянути за домашніми тваринами. Коли старша донька Леся пішла до школи, то у матері додалося обов’язків – тепер потрібно було ще й уроки перевіряти та допомагати з навчанням.

Але старша донечка підросла і перейшовши до старших класів, стала для мами найкращою помічницею та підтримкою. Вона допомагала по дому та за потреби гляділа молодших сестер.

Олена тепер могла залишити старшеньку на господарстві, щоб залагодити якісь справи у місті. Звісно, вона просила сусідку наглядати час від часу за дітьми, але тепер на душі було спокійніше.

Минали роки, Оленині доньки виросли справжніми красунями. Вона їх гарно виховала, дівчата добре вчились та здобули вищу освіту.

Прийшов час, і Леся поділилась з мамою та сестрами радісною новиною про те, що вона виходить заміж. Її коханий Сергій зробив їй пропозицію. Вся сім’я раділа. Рідні знали, який хороший наречений трапився їхній Лесі. Він був чемний та працьовитий, тому мама із сестрами лише тішилися.

Почали готуватися до весілля. Але, щоб його влаштувати та оплатити бенкет потрібні були чималі кошти. Олена навіть влаштувалась до фермерів, важко працювала у полі, щоб віддати позичену на весілля суму.. Сусіди шкодували самотню жінку, але самі не мали великого достатку, щоб їй чимось допомогти.

Через два роки середня донька Ніна вийшла заміж. І знову, мати змушена була важко працювати, аби віддати борги за весілля.

А коли стало відомо, що й третя донька зібралась під вінець, то сусіди вже не шкодували матір, а почали жартувати над нею. Одна знайома якось запитала: “Олено, ти так спритно видаєш своїх дівчат заміж. Може й самій набридло в дівках сидіти? Може наступне весілля твоє?”.

Жінку дуже дратували, такі нетактовні зауваження. Та цього разу вона знайшла, що відповісти: “Я щаслива, що мої донечки зустріли своє кохання. Вони цього заслуговують. А я не збираюся ставати у них на шляху, чи все життя тримати біля себе. Доньки знають, що я завжди лишатимусь для них підтримкою і мої двері завжди для них відчинені. Кожна з них тепер будуватиме своє життя, поруч з коханим чоловіком. Я дала їм все, що могла, тому тепер можу пожити у власне задоволення!”.

Та всі жарти стосовно матері-одиначки стали неактуальними, коли стало відомо, що старші доньки вирішили оплатити весілля наймолодшій. Вони вже влаштувалися в житті, мали таку змогу й не хотіли, щоб їх старенька матір знову важко працювала.

Олена стала найповажнішою бабусею у селі. До неї постійно навідувались у гості доньки з дітьми. А на великі свята збиралась уся численна родина із зятями та онуками. Це були найпрекрасніші моменти у її житті. Та кожного разу Олена мрійливо уявляла, наскільки б усе було ідеально, як би при цьому всьому був присутній її чоловік. Він би тішився поряд з нею тим, якими прекрасними виросли їх донечки та, яких чарівних онуків їм подарували.

Оцените статью
Сусіди насміхались, що вона так спішить видати дочок заміж