Я поїхав на два тижні у відрядження, а вдома залишилась моя дружина з нашим сином. Дитині було тоді лише три місяці.
Коли я повернувся, то Наталя виглядала жахливо. Вона була дуже втомлена і з мішками під очима. Я знав, що з маленькою дитиною дуже важко, але не очікував, що моя дружина так втомиться.
– Що у тебе трапилось? Ти дуже погано виглядаєш? Ти, напевно, з нашим сином втомилась?! – запитав я.
– У Назара уже тиждень кольки. Я робила йому масаж животика, давала ліки і кропову воду, але нічого йому не допомагає. Він постійно плаче. Я не можу його заспокоїти. Сьогодні телефонувала до лікаря і він сказав, що у немовлят таке часто трапляється і я маю потерпіти. Призначив нам новий сироп.
Вночі до нас приходили поліцейські. Сусіди їх викликали, бо наш син їм спати не дає. Мені прийшлось їм пояснювати, що у нього кольки і через це він плаче.
Сусіди сказали правоохоронцям, що я дитину б’ю і через це вона усю ніч кричить. Але це неправда! Невже, вони не розуміють, що я не можу заставити дитину не плакати, адже у нього болить живіт. – розповіла моя дружина.
Я був здивований і не розумів чому наші сусіди викликали поліцію. Невже, у них ніколи не було дітей? Адже, усі діти плачуть і не завжди ми можемо їх одразу заспокоїти.
Я тепер не знаю, як маю спілкуватись з сусідами. Я колись думав, що вони хороші люди, але тепер розумію, що вони є жахливими і неадекватними людьми. Вони мали з розумінням віднестись до цієї ситуації, а не викликати поліцію і створювати моїй дружині проблеми.
