Ми зі свекрухою дуже посварились тому, що я не хочу позичати свій одяг та косметику зовиці. Вона каже, що у них заведено все усім позичати, а я дуже жадібна жінка. Але я не вважаю, що маю ділитись своїми речами зі сестрою чоловіка.
Я старша за Олену на два роки, у нас схожі фігури. Але у нас з нею дуже різні характери і ми не знаходимо спільної мови. Мені не подобається, що вона заходить у мою кімнату і заглядає у шафу.
Зовиця хоче зі мною дружити, але я люблю проводити вечір у тиші та спокої. Ми не маємо про що з нею розмовляти.
Олена дуже неакуратна і завжди розкидає все у кухні, а коли заходить у мою кімнату, то риється у моїй шафі. Після неї мені потрібно складати речі знову. Як тут не злитись? Я навіть думала замок поставити на двері, але чоловік був проти і тому мені доводиться терпіти.
У мене дуже гарні речі, багато із них мені мати прислала з Італії. Вона там працює і часто мені дарує подарунки.
Якщо я щось купую собі, то тільки у брендових магазинах. Я вважаю, що краще мати одну якісну річ, ніж декілька дешевих.
Коли зовиця бере мої речі, то довго їх не віддає, а потім приносить їх у жахливому стані. Мені приходиться їх відпирати і приводити у порядок.
Олена постійно просить одяг і косметику, але я не можу їй давати ці речі, мені не подобається, що хтось чужий їх рухає. Але вона не розуміє чому я злюсь на неї і відмовляю їй. Вона ж мені ці речі через деякий час повертає.
Можливо, я б погоджувалась давати одяг, якби вона його не псувала. Вона у ньому ходить, а потім віддає брудним і у плямах, які важко вивести. А косметику в жодному разі я їй не дам, бо це не гігієнічно.
Одного разу я їй позичила свою блузку і спідницю, бо вона йшла до подруги на день народження. А повернула вона мені блузку з великою червоною плямою від вина і порвану спідницю. Я дуже з нею тоді посварилась і сказала, що більше речі свої їй не дам.
Коли вона знову попросила у мене одяг я їй відмовила і вона через на мене образились та пожалілась свої матері. А свекруха сказала мені, що я жадібна людина і почала вимагати, щоб я позичала одяг зовиці.
Але я не збираюся цього робити, я не повинна давати свої речі іншим людям. Я запропонувала сестрі чоловіка переказати моїй матері гроші і вона на них їй сукні в Італії купить. Але вона не хоче витрачати свої гроші на одяг, їй вигідніше у мене позичати безплатно.
Олена говорила з моїм чоловіком і казала йому, що я дуже погана та жадібна людина. Але він став на мою сторону, бо вважає, що я своїми речима не маю ділитись.
Тепер свекруха і її дочка зі мною не розмовляють. Але мені усе підходить, так навіть і краще, бо ніхто нічого в мене не вимагає.
