З чоловіком мені однозначно пощастило, що не можу сказати про свою свекруху, та свекра. Бог беріг мене все життя, беріг, а я візьми, та й вляпайся у такі проблеми. Ще з нашого знайомства ми не дуже поладнали. Чоловік ще більш менш нормально з матір’ю спілкувався, а от мене вона ненавиділа всім своїм нутром.
Коли ми вирішили з чоловіком одружитись, а це було більш як десять років назад, ми запросили наших батьків до ресторану. Моя родина щиро та радісно прийняла новину. Відразу підняла питання про весілля, ресторани, сукню та все решта… Чоловікові батьки відреагували приблизно наступним чином:
-Угу, то тебе значить Юля звати. Угу.
Далі весь вечір сиділи набундючені немов індики із-під лоба на мене та на моїх батьків зиркали. Коханий сказав не звертати уваги, проте це було досить складно. Вже тоді я зрозуміла, що мене чекають американські гірки.
Планування весілля було все у сварках та скандалах. То я занадто дорогий ресторан обрала. “А весільна сукня чому така дорога та пишна, ти що, принцеса?! Яка червона риба? Сі льодку беремо і вистачить.ми не магнати!” Це все лиш маленька частинка. Такі ситуації були навіть із врахуванням того, що свою сторону чоловік оплачував самостійно, та від батьків ні копійки не просив.
Через рік я завагітніла. Це мало стати радісною новиною для майбутніх бабусь та дідусів. Стало, проте на половину. Знову щиро раділи тільки мої батьки. Чоловікова сторона заявила що я Аферистка, з великої букви, та завагітніла, щоб квартиру та машину собі заграбастати. Вони й так були нашими. Навіщо мені все ускладнювати? Я чоловіка кохаю, довіряю та повністю на нього покладаюсь. З чого до мене таке відношення, не розумію.
Для наших відносин стала крапкою ситуація, коли ми поїхали в гості до чоловікової родини, привітати з Різдвом, а поїхали звідти мало не з ножами в спині. Свекруха кричала що я їй смерті бажаю, зі світу зводжу та до різних бабульок ходжу, щоб мені щось там шаманили. Вона має докази. В спину побажала мені, щоб я не доїхала додому.
Мені стало так образливо за всю несправедливість, за всі прокльони та брудні слова. Якщо вона така, то сенсу мені намагатись з не. Підтримувати нормальні відносини немає. Нехай живе своїм життям, яке вважає за правильне. А ми з моєю родиною будемо жити своїм. Тільки шкода, що все аж так далеко зайшло.
